Конспект РНП и системы с 1 по 21 занятие. В конспекте ответы на 214 вопросов к ККР и Зачету.

Все занятия напечатаны на русском языке і  на украінській мові.

Содержание страницы. Зміст сторінки. 3 курс. Конспект. Ответы вопросы ККР, ЗАЧЕТ.

1. Конспект занятий. Предмет РНП и системы на русском языке.
2. Вопросы с ответами к конспекту занятий предмет РНП и системы на русском языке.
3. Конспект занять предмет РНП та системи українсько. мовою.
4. Запитання та відповіді конспекту РНП та системи українською мовою.

 

1.КОНСПЕКТ ЗАНЯТИЙ. с 1 по 23 . Ответы на вопросы ККР. Зачет. Предмет РНП и системы.

Интегрированный курс всего 21 занятие .

Занятие 1

Тема.  Вступ. Цілі та завдання дисципліни. Загальне ознайомлення з розділами програми. Призначення радіонавігаційних приладів на морському транспорті.

 План

1. Вступ. Цілі та завдання дисципліни. Загальне ознайомлення з розділами програми
2.  Призначення радіонавігаційних приладів на морському транспорті.

Зміст заняття

1. Безаварийное и экономически эффективное судовождение в современных условиях требует достаточно частого получения информации о местонахождении собственного судна и всех других судов с которыми возможно опасное сближение при плавании.

Необходимая навигационная информация обеспечивается различными техническими средствами судовождения, основными из которых являются радионавигационные приборы и системы.

Изучив физические основы различных РНП судоводитель сможет  грамотно использовать их в судовождении, обеспечивая безопасность мореплавания.

2. Применение РНП обеспечивает значительный экономический эффект в результате уменьшения навигационной безаварийности судов и сокращения потерь ходового времени вследствие плохой видимости. Несмотря на их высокую стоимость, их использование окупает затраченные средства. Пренебрежение информацией РНП или неумелое их использование приводило в ряде случаев к аварии с большим ущербом как для судовладельцев, так и для окружающей среды. Применение РНП на морских судах увеличивает безопасность плавания и возможность облегчить труд судоводителя при их использовании в самых сложных условиях, но и экономическую эффективность приборов в процессе эксплуатации.

Занятие 2

 Тема.  Автоматизировані радіолокаційні і навігаційні комплекси.

 План

1. Общие сведения о автоматизированных радиолокационных и радионавигационных комплексах. Назначение радиолокационных комплексов.

Зміст заняття

1. Несмотря на оснащенность современных судов различными электрорадионавигационными приборами, увеличение водоизмещения, скоростей и интенсивности движения судов ведет к возрастанию числа навигационных аварий, наиболее тяжелыми из которых являются столкновение и посадка на мель.

Использование РЛС способствует предупреждению столкновений судов, однако требует определенных затрат времени на обработку информации.

Предотвращение посадки на мель и плавание по наиболее коротким и выгодным путям требует повышения точности и надежности определения места судна в любом районе плавания при сокращении затрат времени на определения.  Применение на судах РЛС, приемоиндикаторов РНС, систем автоматизированной радиолокационной прокладки (САРП), автоматической идентификационной системы (АИС) способствует в значительной степени решению этой задачи.

Существенное повышение точности определений места судна, решения вопроса безопасного расхождения судов возможно при комплексном использовании РНП и систем, которое позволяет полнее использовать преимущества и уменьшить недостатки каждой из них.

Поэтому целесообразно, особенно на крупнотоннажных судах, все навигационные средства объединить в автоматизированный навигационный комплекс.

2. Назначение радиолокационных комплексов является автоматизация обработки полученной от судовой РЛС информации, выдачи ее в легко воспринимаемой форме для оценки опасности столкновения и выбора маневра безопасного расхождения.

ИМО были сформулированы требования к РЛС, автоматизирующих обработку и выдачу информации для решения задачи безопасного расхождения судов.

Информация Радар САРП:

САРП- системы автоматизированной радиолокационной прокладки.

САРП должен обеспечивает выполнение следующих функций:

–  обеспечивать уменьшение психологической нагрузки на судоводителя и получение непрерывной точной и быстрой оценки обстановки при многочисленных целях;

– обнаруживать цели не хуже, чем это делается судоводителем при наблюдении за экраном;

– захватывать (выбирать) цели вручную или автоматически;

– сопровождать не менее 20 целей в автоматическом режиме и 10 целей при использовании ручного режима захвата;

– по запросу показывать на экране не менее четырех предыдущих равномерно распределенных по времени позиций любой цели

– выдавать информацию о курсе и скорости цели в векторной форме (через 1 минуту должно выдаваться направление движения цели, через 3 минуты- движение с определенной точностью.

– иметь предупредительную сигнализацию об опасных и теряемых целях.

– выдавать расстояние до цели, пеленг, расстояние до точки кратчайшего сближения.

– позволять выполнять проигрывание  (имитацию) маневра собственного судна для выявления его влияния на все сопровождаемые цели.

 

 

Занятие 3

Тема.  АІС.  Загальне ознайомлення

План

1. Общие сведения о АИС.
2. Достоинства АИС.
3. Недостатки АИС.

Зміст заняття

1. Автоматическая идентификационная система (АИС) обеспечивает автоматический обмен навигационной и иной информацией, связанной с безопасностью мореплавания, между судовыми и другими станциями АИС по специальному каналу радиосвязи. Для передачи и приема информации в АИС используется транспондер УКВ диапазона, обеспечивающий дальность действия 25-30 миль в зависимости от высоты антенн. Одной из причин появления АИС явились имеющиеся ограничения РЛС и САРП для решения задачи предупреждения столкновения судов. АИС как и радар является датчиком информации о местоположении судов.
2. Достоинства АИС, устраняющие некоторые из таких ограничений при решении задач по предупреждению столкновений судов, сводятся к следующему:
3. Взаимный обмен координатами, определенными с высокой точностью с помощью GPS.
4. На работу АИС не влияют осадки и волнения моря, как это имеет место при использовании РЛС, что обеспечивает возможность наблюдения за малыми судами в условиях сильного волнения моря.
5. Предупреждению столкновений судов будет способствовать также взаимный обмен между участниками движения информацией о типе судна, его осадке, размерах и навигационных параметрах, а также о планируемых маневрах. Практически исключается возможность потери сопровождения целей в то время как САРП и Радар допускают такую возможность при определенных условиях. Передача позывных или названия судна представляет возможность адресного вызова судна по УКВ в непонятных или опасных ситуациях.
6. Возможность обнаружения целей в теневых секторах радаров (за островом, за поворотами реки, и т.п.)
7. Взаимный обмен информацией между судами о типе судна, его осадке, размерах и навигационных параметрах, а также о планируемых маневрах, обеспечивает предупреждение столкновения судов;

 

3. Наряду с очевидными достоинствами, АИС обладает и существенными недостатками. К таким недостаткам относятся следующие.
4. Эффективное использование АИС возможно только при оснащении всех судов, включая малотоннажные, конвенционной аппаратурой АИС и конвенционной аппаратурой отображения информации от АИС и РЛС, позволяющей решать задачи предупреждения столкновения судов.
5. АИС никогда не заменит РЛС, поскольку ее информация относится только к объектам, на которых установлены транспондеры, в то время как радиолокатор позволяет наблюдать любые объекты, отражающие радиоволны (знаки навигационного ограждения, суда, береговую черту и др.)
6. Внедрению на судах подлежит только то оборудование АИС, параметры которого жестко регламентированы на международной основе. В этом случае будет обеспечена совместимость оборудования, установленного на разных судах, и высокая эффективность его использования.
7. Судоводители должны принимать во внимание тот фактор, что на встречных судах АИС может выйти со строя или быть выключенной.

В настоящее время на судах устанавливается аппаратура, где на экране одновременно «четыре в одном» РЛС, САРП, Электронная карта, АИС.

Благодаря вышеперечисленным преимуществам АИС в 1999 году ИМО подготовила и приняла предложения по включению в главу V СОЛАС положение по порядку установки АИС на суда. Согласно этому решению, начиная с 1 июля 2002 года и заканчивая 1 июля 2008 года, все суда должны иметь на борту АИС.

Занятие № 4

Тема.  Автоматическая идентификационная система. (АИС) и ее использование в  судовождении.

План

1. Назначение, применение, состав, требование ИМО к АИС.

Зміст заняття.

1. АИС– Aвтоматическая идентификационная система, (англ. AIS Automatic Identification System) — в судоходстве система служащая для идентификации судов, их габаритов, курса и других данных с помощью радиоволн УКВ— диапазона.

В последнее время появилась тенденция трактовать АИС как Автоматическая информационная система, (англ. AIS Automatic Information System), что связано с расширением функциональности системы по сравнению с ординарной задачей идентификации судов.

В соответствии с Конвенцией SOLAS 74/88 является обязательным для судов водоизмещением свыше 300 регистровых тонн, совершающих международные рейсы, судов водоизмещением более 500 регистровых тонн, не совершающих международные рейсы, и всех пассажирских судов. Суда и яхты, с меньшим водоизмещением, могут быть оборудованы прибором класса Б. Передача данных осуществляется на международных каналах связи AIS 1 и AIS 2 в протоколе SOTDMA (англ. Self Organising Time Division Multiple Accsess). Применяется частотная модуляция с манипуляцией GMSK.

В целях обеспечения унификации и стандартизации АИС в Международном Регламенте Радиосвязи закреплено для использования в целях АИС два канала: AIS-1 (87В — 161,975 МГц) и AIS-2 (88В — 162,025 МГц), которые должны использоваться повсеместно, за исключением регионов с особым частотным регулированием.

АИС предназначена для повышения уровня безопасности мореплавания, эффективности судовождения и эксплуатации центра управления движением судов (ЦУДС), защиты окружающей среды, обеспечивая выполнение следующих функций:

• как средство предупреждения столкновений в режиме судно-судно;
• как средство получения компетентными береговыми службами информации о судне и грузе;

– как средство мониторинга и слежения за судами, а также в операциях по поиску и спасанию (SAR).

АИС система включает в себя следующие компоненты:

• УКВ передатчик,
• один-два УКВ приёмника,

– приёмник глобальной спутниковой навигации GPS, основным источником координат. GPS — вспомогательным и может браться от приёмника GPS по шине NMEA;

– оборудование ввода-вывода информации на элементы управления.

Действие АИС основано на приёме и передачи сообщений по УКВ волнам. Передатчик АИС работает на более длинных волнах, чем радары, что позволяет производить обмен информацией не только на прямых расстояниях, но и местности, имеющей препятствия в виде не очень больших объектов, а также при плохих погодных условиях. Хотя достаточно одного радиоканала, некоторые АИС системы передают и получают по двум радиоканалам для того, чтобы избежать проблем интерференции и не нарушать коммуникацию других объектов.

Сообщения АИС могут содержать:

• идентификационную информацию об объекте,
• информацию о состоянии объекта, получаемую автоматически с элементов управления объектом (в том числе с некоторых электрорадионавигационных приборов),
• информацию о географических и временной координатах, которые АИС получает от глобальной навигационной спутниковой системы,
• информацию, вводимую вручную обслуживающим персоналом объекта (связанные с безопасностью).

           

Занятие № 5

Тема.  Автоматическая идентификационная система. (АИС) и ее использование для  навигации.

План

1. Функциональные особенности АИС.
2. Панель управления АИС.

Зміст заняття. 

1. Судовая станция АИС (автоматическая идентификационная система). Она осуществляет автоматическую передачу информации АИС. В состав станции АИС входит пульт управления и отображения, обеспечивающий доступ со стороны оператора для реализации всех функций АИС. АИС может передавать информацию в направлениях судно-судно, судно-берег. Работать в автоматическом непрерывном режиме, включается оператором. АИС выполняет следующие функции: автоматическую идентификацию судов; самоорганизацию системы и управление доступом к радиоканалам; прием данных по радиоканалу от других судов и береговых центров; передачу собственных данных в радиоканал для использования другими судами и береговыми центрами; сохранение статических данных предназначенных для автоматической передачи в радиоканал; выдачу данных принятых из радиоканала от других объектов АИС, для отображения в устройстве представления данных АИС; определения координат и параметров GPS приемника.

Согласно Резолюции ИМО МSC -74  АИС должен передавать следующую информацию, разбитую на три основные группы: 1. статические данные судна; 2. Динамические данные; 3. Рейсовые данные.

В состав судовой информации, предоставляемой системой AIS, должна входить:

 Статическая информация:

Каждые 6 минут и по запросу:

– Номер IMO (если имеется);

– Позывной и название судна;

– Длина и ширина судна;

– Тип судна;

– Положение приёмной антенны системы определения местоположения на

судне (в корме или в носу, по левому или правому борту от диаметраль-

ной линии).

 Динамическая информация:

– Координаты судна с указанием точности и достоверности данных;

– Время по всемирному скоординированному времени;

– Курс относительно дна моря;

– Скорость относительно дна моря;

– Направление;

– Режим эксплуатации (судно, лишённое возможности управляться, на якоре, и т.д. – ручной ввод информации);

– Скорость поворота (в случае маневра);

– Дополнительная информация – угол крена (при наличии датчика);

– Дополнительная информация – килевая и бортовая качка (при наличии

датчика).

 Информация, связанная с выполняемым рейсом:

Каждые 6 минут, при изменении данных или по запросу:

– Осадка судна;

– Опасный груз (тип);

– Порт назначения и расчётное время прибытия (по усмотрению капитана);

Раннее и надёжное обнаружение маломерных судов в условиях помех от

морской поверхности и в условиях ограниченной видимости теперь тоже стало

реальностью при условии, что эти маломерные суда применяют технические

средства АИС. Когда все большие суда (и можно надеяться многие маломерные

суда) будут оборудованы системами АИС, эти технические средства внесут су-

щественный вклад в безопасность судоходства и защиту окружающей морской среды.

          

2. (AIS Controler) Контролер автоматической системы идентификации:

1.Передняя панель(From Panel). 2.Жидкокристалический экран(LCD). 3.Положение своего судна (Own ship s position). 4. Идентифицированное судно(Identified ship). 5.Меню/выбор программ/ (Menu). 6. Кнопка направления курсора(Cursor buttons). 7.Функциональные кнопки (Functional buttons). 8.Ввод данных(Enter). 9. Выключение электропитания(OFF). 10.Включение электропитания/Подсветка экрана(Power Din). 11.Сигнализация/Сброс данных (Alarm/Clear). 12. Масштаб экрана(Scale). 13.Суда со станциями АИС (Ships identified /AIS. 14.Данные идентифицированного судна(Identified ships information). 15.Установочный кронштейн(Mout bracket).

 Окно экрана с информацией об идентифицированных судах(Screen window with information about identified vessels): 

1.Список идентифицированных судов и информация(List of ships identified and information). 2.Пеленг на идентифицированное судно(Bearing). 3.Расстояние до идентифицированного судна(Range). 4.Название идентифицированного судна(Name). 5. Координаты судна(Ship s position). 6.Скорость и курс судна(SOG/COG speed over ground/ Course over ground)

 Антенна со встроенным автоматическим приемопередатчиком(Transponder): 1.Автоматический приемопередатчик(Transponder).

2.Антенна УКВ диапазона(VHF Antenna).

 

Занятие 6

Тема.  Класифікація сучасних супутникових навігаційних систем та їх використання в навігації.

План

1. Приемоиндикатор GPS «Фуруно»

Зміст заняття

1. Приемоиндикатор GPS «Фуруно».

GP-32 представляет собой усовершенствованный приемоиндикатор навигационной спутниковой системы GPS с приемником WAAS, разработанный для морских судов.  Мощный процессор обрабатывает с высокой скоростью данные определения и уточнения местоположения, используя поправку WAAS. Удобный для работ прокладчик сохраняет в памяти прибора до 1000 точек траектории судна. Этот компактный и экономически выгодный прибор обеспечивает высочайшую точность определения местоположения. В обычном режиме работы погрешность не превышает 10 м, а при включении режима WAAS точность возрастает до 3 м. Возможны следующие режимы отображения: Plotter (Прокладчик), Nav Data (Навигационные данные), Steering (Управление судном), Highway (Магистраль), Speedometer (Спидометр) и два настраиваемых пользователем режима. В режиме «Управление судном» дается интуитивно-понятная индикация курса судна и бокового уклонения от курса (XTE). Режим «Магистраль» применяется при следовании в место рыбалки или по серии путевых точек запланированного маршрута. Удобная для пользователя конструкция прибора обеспечивает непосредственное управление с минимальным использованием клавиш. В системе предусмотрен ряд предупредительных сигналов для оповещения о прибытии в заданную зону или уходе из нее (сигнал о прибытии/дрейфе на якоре), выходе величины XTE за установленные пороговые значения, сигнал о наступлении заданного времени (будильник) и др. WAAS, Глобальная система дифференциальных поправок является навигационной системой GPS, которая вносит корректирующие поправки через геостационарные спутники. Федеральное управление гражданской авиации США (USA FAA) испытывает эту систему и аналогичные с использованием Спутниковых систем увеличения точности (SBAS). Т.к. система WAAS работает на той же частоте, что и GPS, то для приема соответствующих сигналов можно использовать одну антенну. В настоящее время работают два геостационарных спутника Инмарсат: Западноатлантический (AOR-W) и Тихоокеанский (POR). Аналогичные системы разрабатываются в Японии (MSAS: Многофункциональная спутниковая система увеличения точности) и Европе (EGNOS: Европейская геостационарная система навигационного покрытия). Предполагается, что они будут полностью взаимодействующими и совместимыми. Основными составляющими ошибки в одночастотной системе GPS является уход часов приемника и отклонение сигнала вследствие рефракции. Наземные базовые станции WAAS ведут мониторинг созвездия спутников GPS и передают данные об ошибках GPS на спутник WAAS через наземную центральную станцию. Спутники связи или Инмарсат передают дифференциальную поправку пользователям

Особенности :

• Повышенная точность благодаря встроенному приемнику WAAS
• 4,5-дюймовый серебристый яркий жидкокристаллический дисплей
• Различные режимы отображения для выполнения всех навигационных требований
• Сохранение в памяти до 999 путевых точек, 50 маршрутов и 1000 точек траекторий
• Функция быстрого ввода путевой точки
• Программируемые экраны навигационныхданных
• Функция Track Back (Обратно по траектории) для возврата по пройденному пути, проложенному через заданные пользователем интервалы
• Загрузка путевых точек и маршрутов в прибор/ из прибора через порт RS-232C

GPS- GLOBAL POSITION SISTEM. Спутниковые навигационне системы обеспечивают круглосуточное высокоточное определение места и скорости судна для неограниченного числа пользователей, при любых  погодных условиях, постоянно как на Земле так и вблизи ее поверхности. Объективные условия привели к тому, что большинство судов оборудованы приемоиндикаторами GPS фирмы FURUNO. Эти приемоиндикаторы дают возможность судоводителю не только определить место и скорость судна, но и решать ряд навигационных задач.

Занятие № 7

Тема.  Теоретическое обоснование и практическое приминение спутниковых   навигационных систем. (GPS NAVSTAR)

План

1. РНС NAVSTAR – назначение, применение.

Зміст заняття.

1. Система NAVSTAR – GPS, включает 24 спутника, расположенных на всоте 20 146 км. Таким образом, в любой точке земного шара в пределах прямой видимости имеется не менее четырех спутников в конфигурации, благоприятной для местоопределения. Эти спутники размещаются на шести орбитах, на каждой орбите находится 4 спутника. Для управления спутниками на Земле расположены 5 контрольных баз, вместе с центром управления. Центр управления непрерывно получают данные о состоянии космических аппаратов, синхронизирует работу системы, посылает управляющие действия спутников для коррекции их орбит и коррекции бортовых часов. Контрольные станции на Земле следят за положением спутников на орбите, уточняют их положение, проводя изменения по командным радиолиниям. Система «Навстар» основана на вычислении расстояния от пользователя до спутника по измеренному времени от передачи сигнала спутником до приема этого сигнала пользователем. Пользователю не требуется иметь точные часы, поскольку измеряется расстояние до четырех спутников и по данным этих измерений вычисляются не только три координаты, но и уход часов пользователя. Точные координаты могут быть вычислены для места на поверхности Земли по измерениям расстояний от группы спутников. Спутники являются пунктами с известными координатами. Таким образом, зная расстояние до трех спутников, можно вычислить координаты определяемой точки. Расстояние до спутников определяется по измерениям времени прохождения радиосигнала от космического аппарата до приемника умноженная на скорость света

Занятие № 8

Тема.  Определение места судна средствами радионавигации.

План.

1. GPS Navigator (на примере Furuno GPS Navigator, модель GP 30/35-состав системы, назначение и практическое использование.
2. Порядок ввода путевых точек

Зміст заняття.

1. Для грамотного пользования радионавигационными приборами необходимо ознакомиться с их техническими характеристиками и тактическими возможностями.

Состав системы:  приемоиндикатор Furuno GPS Navigator состоит из антенны, антенного кабеля и дисплея, а также сетевого кабеля.

Органы управления:  Рис.1 . Подача питания на прибор осуществляется нажатием клавиши DIM/PWR

Выключение напряжения питания осуществляется той же клавишей, что и при включении. Необходимо нажать клавишу DIM/PWR и удерживать ее в нажатом положении пока экран дисплея не очистится полностью.

Яркость или контрастность регулируется клавишами вверх; вниз; влево; вправо; после нажатия на клавишу DIM/PWR .

Навигатор имеет четыре режима работы дисплея: режим плоттера, режим отображения навигационных данных, режим хайвей и режим управления. Для выбора нужного режима используется клавиша DISP. С каждым нажатием клавиши по очереди на дисплее появляются вышеперечисленные режимы.

Первый режим- режим плоттера дает информацию о траектории движения судна, координатах, скорости и установленном горизонтальном масштабе рис.2

Наиболее часто используемый режим хайвей дает возможность судоводителю видеть на экране дисплея трехмерный вид движения судна к путевой точке и навигационные данные Рис.3.

Информация необходимая для управления судном может быть получена в режиме управления. В этом режиме индицируется расстояние, пеленг, ETA, курс, скорость рис.4.

В режиме навигационных данных на дисплее отображаются координаты судна, курс, скорость, дата и время рис.5.

2. Ввод путевых точек является одной из главных задач при навигационном планировании перехода. В памяти навигатора GPS 30/35 может храниться 350 путевых точек. Общим для всех этих способов является то, что все они выполняются в режиме Плоттера.

Использование клавиши «MENU» для ввода путевой точки.

1. Особенности ввода путевой точки этим способом является то, что клавиша «MENU» нажимается дважды и при этом на дисплее появляется главное меню MAIN MENU.
2. Выбирают пункт меню WAYPOINTS.
3. Нажимают клавишу «ENT», при этом на дисплее появляется окно ввода новой путевой точки:

ENTER  A NEW WYPT NAME?

001_______?

(001: DEFAULT NAME)

4. Вводится имя и нажимается ENT.

 

NAME:001

34°91’836 N

135°12’059 E

12 – DEC 2011

EXIT?

Такой вид имеет окно при вводе широты и долготы точки пути.

5. С помощью клавиш управления курсором помещают курсор на вторую строку (широта) и нажимается «ENT». После этого вводится широта и нажимается «ENT».
6. Переведя курсор на третью строку, нажимают клавишу «ENT» и вводится долгота.
7. Курсор находится на EXIT ? Нажмите «ENT» для завершения работы.
8. Для завершения работы нажимается клавиша «MENU» панели управления дисплеем два раза.

 

            Занятие № 9

Тема.  GPS и их использование.

План.

1. Создание маршрута.
2. Функция «Человек за бортом»

Зміст заняття.

1. Последовательность путевых точек ведущих к месту назначения, называется маршрутом.

Создание маршрута.

GPS – NAVIGATOR может хранить до 30 маршрутов каждый из которых может содержать до 30 путевых точек.

Самый простой путь создания маршрута – это введение соответствующих путевых точек предварительно с последующей выборкой их из путевых точек. Но можно вводить также путевые точки в процессе создания маршрута.

1. Нажимается клавиша «MENU» два раза
2. Выбирается ROUTES.
3. После нажатия «ENT» на экране появляется следующее окно:

ROUTES

NO   NEW?

1. ROUTE – 01 EXIT ?

CMMT: EMPTU ROUTE.

01____

02____

03____

2. Нажимается клавиша «ENT».
3. Нажимая клавиши >; < набирают начальную путевую точку.
4. Для перевода курсора на следующую строку дважды нажимается клавиша «ENT».
5. Повторяя шаги 3 и 4 вводят последовательно все промежуточные точки, которые определяют движение по данному маршруту.
6. После этого вводится конечная путевая точка пункта назначения.
7. Выбирается EXIT?
8. Нажатием клавиши «ENT» записывается маршрут.

В окончательном варианте на дисплее появляется название начальной и конечной точек маршрута рядом с номером маршрута.

9. Нажимается дважды клавиша « MENU»

2. Функция «Человек за бортом». MAN OVER BOARD (MOB).

Функция МОВ используется для фиксирования координат падения человека за борт и выработки полярных координат на эту точку. Введен может быть только один курсор МОВ. Последующее нажатие клавиши «MARK MOB»

1. Нажимается клавиша «MARK MOB». Появляется окно МОВ.

NAME:001

34°91’836 N

135°12’059 E

12 – DEC 2011

EXIT       МОВ?

2. Нажимается > для выбора МОВ?
3. Нажимается «ENT». Появляется следующее окно:

SAVED TO MOB

GO TO MOB?

ARE YOU SURE

YES    NO

           Занятие № 10

Тема.  GPS и их использование в судовождении.

План.

1. Генеральный курс.

Зміст заняття

1. Генеральный курс и генеральное плавание по маршруту получают как пеленг и расстояние между первой и последней точкой маршрута. Кроме того на дисплее выводится время до подхода к заданной точке и ETA. Порядок решения данной задачи следующий:
2. Нажимается дважды клавиша «MENU».
3. Выбирается CALCULATE и нажимается «ENT».
4. Выбирается ROUTE и нажимается «ENT».
5. Нажимается «ENT».
6. Выбирается номер маршрута и нажимается «ENT». Появляется экран дисплея в следующем виде:
7. AUTO.
8. MANU.

1.Выбирается AUTO или MАNU. При выборе  AUTO используется средняя скорость судна, при выборе MАNU скорость вводится вручную.

2. Нажимается «ENT». При выборе AUTO задача решается без каких – либо дополнительных действий. Если выбирается MАNU, нажимается « ENT», вводится скорость с помощью управления курсором и нажимается «ENT» еще раз.

Занятие № 11

Тема.  GPS и их использование для навигации.

План.

1. Сигнал тревоги.

Зміст заняття.

Приемоиндикатор дает возможность контролировать отдельные события путем подачи сигналов зуммером и сообщением выдаваемом на экран дисплея. Это сигнал о прибытии в точку назначения (ARRIVAL ALARM), сигнал тревоги при выходе с якорного места (ANCOR WATCH ALARM), сигнал ухода заданного курса (XTE ALARM), сигнал тревоги по скорости (SPEED ALARM). Сигналы тревоги возникают, когда нарушаются установленные величин для данных сигналов. Установки для каждого из вышеперечисленных сигналов задаются примерно по одной и той же схеме. Покажем это на примере установки сигнала о выходе с якорного места. Учитывая, что этот сигнал тревоги возникает если судно начинает двигаться, в то время, когда оно должно находиться в покое, прежде чем задавать установки для этого сигнала тревоги, устанавливается текущее местоположение судна в качестве точки назначения.

После этого все выполняется по общепринятой схеме установки сигналов.

1. Дважды нажимается клавиша «MENU».
2. Выбирается ALARMS.
3. Нажимается «ENT»
4. Курсор находится на первой строке MENU.
5. Если: ANC уже выбран, то нажимается > и «ENT» и устанавливается диапазон срабатывания сигнала тревоги с помощью клавиш управления курсором и нажимается клавиша «MENU» два раза.
6. Если : ANC еще не выбран, нажимается ENT и на экране дисплея появляется слова:    OFF,    ARV,   ANC

7. Выбирается ANC и нажимается «ENT».
8. Нажимается «ENT». Вводится диапазон срабатывания сигнала тревоги (морских милях) с помощью клавиш управления курсором.
9. Нажимается «ENT»
10. Нажимается клавиша «MENU» два раза.
11. Для отключения этого сигнала, выберите OFF.

 Занятие 12

Тема.  Использование РЛС в судовождении.

План

1. Принцип действия РЛС.
2. 2. Задачи, которые позволяет решать РЛС.

 

1. Радиолокационной станцией или радиолокатором, называется устройство, предназначенное для обнаружения объектом и определения их координат с помощью радиоволн, отражающихся от этих объектов.

Для обнаружения объектов достаточно осуществить излучение радиоволн и на прием после отражения от этого объекта. Но для определения координат (направление) и расстояния происходит излучение и прием радиоволн и в течение какого времени или распространяется от объекта и обратно.

Следовательно РЛС должна иметь приемно-передающее устройство, обеспечивающее направленное излучение и прием, а также индикаторное устройство, определяющее координаты объекта. Чтобы во время приема слабо отраженных сигналов не было помех от собственного излучения, его обычно осуществляют в виде кратковременных посылок импульсов в промежутках между которыми принимают отраженные сигналы (эхосигналы). В связи с этим в РЛС должно быть синхронизирующее устройство, обеспечивающее согласование и периодичность работы.

Технические характеристики РЛС. Длина волны. .Частота повторения импульсов. Период повторения импульсов. Импульсная мощность излучения. Средняя мощность излучения. Усиление антенны. Ширина луча антенны. Частота вращения антенны. Чувствительность приемника. Полоса про пускания приемника.

Характеристики индикаторного устройства РЛС. Тип индикации. Вид ориентировки изображения. Диаметр экрана индикатора. Масштаб изображения (к-во шкал дальности). Качество экрана.

2. РЛС позволяет решать следующие задачи:

Определять место судна по ориентирам, путем измерения пеленга и расстояния.

Опознавать береговую черту и глазомерно ориентироваться в стесненных условиях;

Обнаруживать надводные навигационные опасности и ориентиры, лед, районы  ливневых и снежных зарядов.

Обнаруживать встречные суда, наблюдать за их перемещением, определять  элементы их движения и безопасно расходиться с ними.

Занятие 13

Тема.  Использование РЛС для навигации.

План

1. Структурна схема РЛС.
2.  Навигационные характеристики РЛС.

Зміст заняття.

1. Структурная схема судовой РЛС. Синхронизатор периодически запускает передатчик и одновременно с ним- индикатор. Мощный кратковременный импульс высокочастотных колебаний, вырабатываемый передатчиком, поступает в антенну и излучается ею в заданном направлении в виде узкого луча. После отражения от объекта слабый высокочастотный импульс возвращается к антенне и подается на вход приемника (при излучении импульса приемник находится в запертом состоянии). Для упрощения конструкции РЛС одну и ту же антенну используют как для излучения, так и для приема. Подключение антенны к передатчику или приемнику производят с помощью антенного переключателя. После усиления в приемнике импульс детектируется и поступает на индикатор.  Так как начало работы индикатора совпадает с моментом излучения импульса по направлению к объекту, то, зафиксировав по индикатору момент прихода отраженного импульса можно определить расстояние до объекта.  В момент излучения импульса РЛС электронный луч, вызывающий засветку экрана  индикатора, начинает отклоняться с постоянной скоростью по радиусу. Направление отклонения луча задается угловым положением антенны в горизонтальной плоскости. Приходящий отраженный импульс, поступая в индикатор, вызывает увеличение яркости луча развертки, и на экране индикатора в этот момент появляется ярко светящаяся точка. Расстояние от центра экрана до этой точки определяет в масштабе расстояние R от РЛС до объекта.

 

2. Навигационные параметры РЛС.

2.1. Максимальная дальность действия

2.2. Минимальная дальность дей­ствия

2.3. Разрешающая способность по направленню

2.4. Разрешающая способность по расстоянию

2.5. Точность определения направления.

2.6. Точность определения расстояния.

2.7. Частота поступления информации

2.8. Помехозащищенность РЛС

 

максимальная дальность РЛС определяется наибольшим расстоянием, на котором возможно обнаружение объектов и измерение их координат.

 

минимальная дальность в РЛС определяется наименьшим расстоянием, ближе которого невозможно обнаружить объекты и определить их координаты.

 

разрешающая способность по направлению в РЛС определяется минимальным углом между двумя объектами, расположенными на одном расстоянии от РЛС.

 

разрешающая способность по расстоянию РЛС определяется  минимальным расстоянием между  объектами, расположенными в одном направлении, при котором они различаются порознь  на экране индикатора.

 

точность определения направления в РЛС характеризуется величиной погрешности с которой производится отсчет курсового угла или пеленга на экране индикатора, погрешности измеряются в градусах.

 

точность определения расстояния в РЛС характеризуется величиной погрешности, с которой производится отсчет дистанции на экране индикатора, измеряется в метрах или процентах от расстояния и указывается при какой вероятности получены эти данные.

 

частота поступления информации в РЛС характеризуется числом повторений или обновлений изображения на экране в единицу времени.

 

помехозащищенность РЛС определяет возможность сохранения работоспособности РЛС, при воздействии различных помех.

Занятие 14

Тема.  Плавание в условиях  ограниченной видимости.

План

1. Действия вахтенного помощника капитана при плавании в условиях ограниченной видимости.
2. Влияние отражающих свойств объектов.

Зміст заняття

1. При плавании в условиях ограниченной видимости вахтенный помощник капитана:

-ведет счисление и определяет место судна;

-обеспечивает зрительное и слуховое наблюдение;

-контролирует работу технических средств навигации;

-обеспечивает подачу туманных сигналов;

-организует и ведет радиолокационное наблюдение с целью оценки ситуации и получения заблаговременного предупреждения об опасности столкновения;

-немедленно докладывает капитану об обнаружении отметок опасных объектов на экране РЛС, услышанном туманном сигнале другого судна.

 

2. Радиоволны отражаются от объектов. Так как все объекты имеют электрические свойства, отличающиеся от электрических свойств воздуха, то они в меньшей или большей степени обнаруживаются радиолокатором.

Металлические объекты отражают радиоволны лучше, чем деревянные.

Существенное влияние на эффективность отражения оказывает конфигурация отражающей поверхности. Чем больше участок, представляющий собой плоскости, перпендикулярные направлению распространению волны, имеет отражающая поверхность тем эффективнее отражение. Тем больше дальность обнаружения.

Величины отражающей площади зависит не только от их размеров, но и от ракурса. Так судно, обращенное бортом к РЛС, имеет большую отражающую площадь, чем судно, обращенное к ней носом или кормой.

Морская поверхность при отсутствии волнения дает зеркальное отражение в противоположную сторону, и не обнаруживается на экране РЛС. Волнение

Волнение создает рассеянное отражение, в результате чего отдельные волны обнаруживаются на расстоянии нескольких миль.

Плавающий лед дает слабое отражение. Дальность обнаружения его заметно возрастает при волнении, границы которого и определяет ледяную кромку. Пористый лед обнаруживается лучше, чем гладкие ледяные поля. Айсберги. Особенно с размытыми формами, обнаруживается слабо.

Осадки в виде дождя т снега дают отражение, эффективность которого тем больше, чем больше плотность частиц.

Достаточно эффективное отражение создают облака. Грозовые облака могут давать более сильное отражение. Чем берег на значительных расстояниях.

 

Занятие № 15

Тема.  Устройство и принцип действия РЛС.

          План

1. Принцип действия. РЛС.
2. Органы контроля и индикации радара, назначение кнопок, ручек регулировки, настройки и управления радаром.

3. Подготовка РЛС к использованию.

 

Зміст заняття.  

1. Особенности аппаратуры судовой РЛС определяется применением сверх высоких частот (СВЧ) и специальных индикаторных устройств, а также работой блоков в импульсном режиме.

Передатчик РЛС вырабатывает мощные кратковременные импульсы сверхвысокой частоты, поступающие для излучения в антенну. Вырабатываются такие импульсы с помощью специального генератора СВЧ.

Антенный переключатель обеспечивает подключение антенны к передатчику для излучения импульса, а после прекращения излучения – к приемнику. Переключение происходит со столь малой задержкой по времени и таким образом, что при излучении импульса в приемник не проходит энергия, способная вызвать его повреждение. Кроме того, антенный переключатель предохраняет приемник и в случае прихода на антенну импульсов принятых от соседних РЛС.

Слабые отраженные импульсы СВЧ из антенны пройдя через антенный переключатель поступают в приемник, где они преобразуются по частоте, усиливаются и детектируются.

Индикаторное устройство судовой РЛС фиксирует на своем экране местоположение всех

обнаруженных объектов и позволяет измерить их полярные координаты (пеленг и дистанцию). Для этого оно содержит ряд функциональных связанных друг с другом блоков и все органы. Необходимые для управления индикатором и РЛС в целом.

Судовая радиолокационная станция содержит основные устройства: антенное устройство, приемопередатчик, индикаторное устройство.

Комплектация.  Смотри рисунок-плакат

1. Главный прибор. 2. Приемопередатчик. 3. Сканирующее устройство. 4. Экран радиолокатора. 5. Панель управления. 6. Металлический кожух. 7. Соединительный кабель. 

2. Контроль и индикации радара.

Экран радиолокатора-Radar display (screen):

1. Шкала дальности-Range (0,125 / 0,25 / 0,50 / 0,75 / 1,5 / 3 / 6 /12 /24 /48 /96.
2. Режим излучения-TX
3. Градусная круговая шкала-Degree dial (0° – 360° , деление 1°, на шкале 010°, 20..
4. Цель (объект)А-Target A
5. Центр развертки(положение)-Scanning centre (ship’s position)
6. Электронный визир направления (пеленг)-Electronic bearing line
7. Визир дальности VRM (Variable range mark)
8. Отметка курса-HL heading line

Панель управления–Control panel:

1. Кнопка включение питания – Power-ON/OFF

2 .  Кнопка излучение/ Режим ожидания- Transmit/ Stand by

3. Ручка включения, выключения и вращения электронного визира направления.- EBL 1,

EBL2 (Electronic bearing line notating) –пеленг.

4. Ручка включение, отключения и вращения  подвижного визира дальности-VRM1,

VRM2, (Variable range mark)-дистанция.

5. Регулировка усиление-Gain
6. Настройка приемника -Tune

7 . Устранение помех от моря-Sea

8. Устранение помех от дождя, снега.-Rain , Snow
9.  Шкала дальности Range UP/ Range Down «+», « – »
10. Шариковый манипулятор для управления движения радарным курсором и для выбора   строк  меню – Track ball

11. Регулировка цветности изображения- Brilliance

 

3. Подготовка РЛС к использованию.

Включить радар в соответствии с инструкцией к изделию. Радарное изображение, появляющееся при этом на радаре, зависит от положения в этот момент ручке настройки на панели управления. Ручками настройки устанавливаем подходящие значения

Занятие № 16

Тема.  Общая характеристика РЛС.

План

1. Передатчик.
2. Приемник.
3. Основные регулировки и управление радаром.

Зміст заняття.

1. Передатчик РЛС вырабатывает мощные кратковременные импульсы СВЧ, момент излучения которых должен быть строго согласован с началом развертки на индикаторе. Вырабатывание (генерирование-генератор) колебаний СВЧ осуществляет магнетронный генератор. Импульсную работу магнетрона задает модулятор, управляемый синхроимпульсами от синхронизатора. Длительность генерируемых импульсов задается модулятором (0,05.. 1.0 мкс) и обычно изменяется при переключении шкал дальности (меньшая длительность на ближних шкалах). Мощность колебаний       магнетрона регулируется в передатчике РЛС изменением амплитуды импульсов модулятора. Модулятор передатчика обеспечивает подачу на магнетронный генератор мощных высоковольтных импульсов прямоугольной формы заданной длительности.

2. В приемнике РЛС производится преобразование поступающих из антенны, отраженных от объектов импульсов СВЧ в импульсы промежуточной частоты, усиление импульсов промежуточной частоты их детектирование В качестве маломощных непрерывно работающего генератора СВЧ в приемнике используют отражательный клистрон на диоде Ганна. Изменение напряжения на отражателе позволяет регулировать частоту колебаний клистрона в пределах нескольких десятков мегагерц. Регулировка напряжения на отражателе клистрона осуществляется вручную РПЧ, или автоматически от блока АПЧ. (TUNE). Усиление импульсов промежуточной частоты, производится (УПЧ) – GAIN, Этот усилитель имеет линейную зависимость выходного напряжения от входного. Регулировкой УПЧ (GAIN) можно устанавливать наилучшие условия для приема слабых и сильных сигналов. При малом усилении ближние объекты будут обнаруживается хорошо, а дальние затеряются в шуме. При большом усилении, достаточным для приема дальних объектов, то будут потеряны сигналы от ближних объектов находящихся в зоне помех от моря.  Устранить частично этот недостаток можно с помощью схемы ВРУ (SEA) временная регулировка усиления, уменьшающей усиление УПЧ для ближних объектов в большей степени, чем для дальних. Эффективность ВРУ(SEA) лишь для ослабления помех от моря, уровень которых зависит от дистанции. Детектор радиолокационного приемника преобразует импульсы промежуточной частоты в видеоимпульсы. 

3.  Основные регулировки настройки и управления радаром.

Органы управления обработки видеосигналов на примере радара «Bridge master-E»

Органы управления обработкой видеосигнала расположены в нижнем левом углу дисплея усиления видеосигнала и подавления помех. При установке в режим ручного управления (MAN) регулировки усиления  (GAIN) видеосигнала и подавление обусловленных влиянием дождя и поверхностей моря помех (раин SEA) могут выполнятся независимо. Каждая регулировка осуществляется с использованием затемненной линейки, расположенной позади соответствующей надписи, которая отображает уровень настройки в процентах (0% – слева, 100% – справа).

Использование «GAIN»

Всегда следует регулировать настройку параметров «GAIN», когда работа осуществляется при больших диапазонах в 12 или 24 морских миль. При работе с большими дальностями необходимо иметь на отображении легкий точечный фон, что позволит обеспечить наилучшее обнаружение целей.

Использование ручной регулировки  борьбы с помехами  «SEA»

При наличии снега или дождя временное усиление коэффициента усиления может оказаться полезным в процессе поиска целей. Усиление видеосигнала может подстраиваться независимо в режиме AUTO (автоматический) и МАN (ручной) борьбы с помехами от моря.

Используйте регулировку борьбы с помехами «SEA» для уменьшения уровня обусловленных морем помех до такого состояния, когда на экране будут присутствовать лишь отдельные остаточные отметки. Настройка должна позволять различать малоразмерные цели, сила отраженного сигнала от которых зачастую соразмерна с отметками, обусловленными морем. Этой регулировкой всегда следует пользоваться с большой осторожностью. Избегайте установки регулировки на такой уровень, когда с экрана исчезают все помехи, обусловленные влиянием моря, поскольку это ухудшит обнаружение малоразмерных целей. Эту настройку следует периодически проверять, по мере измерения превалирующих условий на море.

Использование ручной регулировки борьбы с помехами «RAIN.»

Используйте регулировку борьбы с помехами «RAIN» для оптимизации подавления помех, обусловленных дождем, т.е постарайтесь сбалансировать обнаружение целей в регионе при  наличии помех от дождя с обнаружением этих же целей вне района, охваченного дождем.

Этой регулировкой всегда следует пользоваться с большой осторожностью. Чрезмерное подавление может привести к пропуску маломерных целей. Зачастую наилучшим способом применения этой регулировки является ее использование в регионе с помехами с последующим возвратом ее в нулевое положение после окончания поиска.

Занятие № 17

Тема.  Правила эксплуатации РЛС.

 План

1. Техническая эксплуатация РЛС
2. Основные регулировки и управление радаром.
3. Управление исправной РЛС и регулировки в ней, обеспечивающие наиболее качественную работу, производят в соответствии с инструкцией по эксплуатации, имеющейся в комплекте РЛС. Правильное использование РЛС установленной на данном судне, предполагает умение судоводителя выбирать такие режимы работы при которых наилучшим образом раскрываются возможности аппаратуры.

Диапазон волн. Выбор 3,2 или 10-сантиметровый длин волн возможен только в двухдиаппазонной РЛС.  На 3.2 сантиметровой длине волны получают хорошую разрешающую способность по направлению, но более заметно влияние осадков.

При 10-сантиметровой длине волны осадки влияют незначительно, однако разрешающая способность по направлению в 3 раза хуже. При плавании в узкостях и лоцманской проводке следует выбирать 3,2 см длину волны, для дальнего обнаружения и при сильных осадках- 10 см длину волны. Шкала дальности. Она должна выбираться исходя из условий плавания и скорости собственного судна. В любом случае чем выше скорость тем большая шкала должна быть включена. В открытом море применяют шкалы 6-12 миль, а периодически- шкала большей дальности. При плавании вблизи берега и  в узкостях 3-6 миль и более крупномаштабные Яркость изображения. Яркость луча развертки устанавливают такой, чтобы луч был почти незаметен, а эхосигналы изображения четко выделялись. Усиление. Необходимо помнить, что чрезмерное усиление вызывает потерю контрастности изображения, а уменьшение усиления для выделения сильных эхо сигналов, может быть использовано только кратковременно, так как это может привести к потере обнаружения небольших объектов. Уровень усиления следует устанавливать так, чтобы  шумы приемника вызывали очень слабое свечение луча развертки и создавали небольшой общий фон экрана.

 Выбор шкалы дальности.

Выбор текущей шкалы дальности отображается в верхнем левом углу дисплея. Дальность отображается в морских  милях. Чтобы обеспечить наилучшее обнаружение небольших целей в условиях имеющихся на море помех, всегда следует выбирать самую короткую шкалу дальностей из тех, что совместимы с требованиями эксплуатации судна.

Дальность можно выбрать либо с помощью программируемых клавиш  «+»или«-», либо с помощью раскрывающегося меню.

1. Установите курсор экрана над символом «+» или «-».
2. Для выбора следующей шкалы дальности щелкните левой клавишей. Можно выбирать дальности от 0,125 до 96 морских миль.

В качеств альтернативы можно воспользоваться раскрывающимся меню. Для чего следует щелкнуть левой клавишей на поле дальностей. В меню перечислены все допустимые дальности и подсвечен текущий диапазон

 

Занятие № 18

Тема.  Определение места судна с помощью РЛС.

 План

1. Навигационное использование РЛС.
2. Основные регулировки и управление радаром.

Зміст заняття.

1. Радиолокационные станции используются для решения различных задач судовождения, основными из которых являются определение места судна обеспечение лоцманской проводки, предотвращение столкновения судов. Использование РЛС для определения места судна возможно несколькими способами. Наиболее точным из них является способ определения по расстоянию до объекта. Широко используется определение по пеленгу и дальности до одиночного ориентира.
2. Изменение расстояния VRM (дистанция),  EBL(пеленг)
3. Установите курсор экрана на значение расстояния.
4. Щелкните левой клавишей для получения доступа.
5. Для изменения значения расстояния переместите манипулятор курсора влево или вправо.
6. Для записи установленного значения щелкните левой клавишей.

В качестве альтернативы можно щелкнуть правой клавишей, что приведет к отображению на экране клавишной панели, с которой можно ввести требуемое значение расстояния.   Совместное управление VRM  и EBL .

Для управления маркером VRM и связанной с ним EBL из круга видеоотображения выполните следующие действия.

1. Установите курсор экрана (+) и удерживайте в нажатом положении левую клавишу.
2. Нажмите и удерживайте в нажатом положении левую клавишу.
3. Переместите манипулятор курсора в любом нужном направлении, чтобы изменить расстояние и пеленг.
4. Для записи выбранного значения отпустите клавишу.

 

Занятие 19

Тема.  Средства автоматизированной радиолокационной прокладки и требование ИМО к ним.

План

1. Общие технические и эксплуатационные параметры. САРП.
2. 2. Данные цели в САРП.
3. Ручной и автоматический захват целей в САРП.

Зміст заняття.

1. САРП – системы автоматизированной и радиолокационной прокладки представляют собой РЛС совмещенную со специализированной вычислительной машиной, которая существенно повышает скорость обработки навигационной информации и получения данных для принятия решения по маневрированию при расхождении. САРП позволяют решать целый комплекс вопросов маневрирования и навигации.

Дополнительно,  по сравнению с РЛС, функциональные возможности САРП обеспечивают выполнение следующих процедур.

– автоматическое обнаружение эхо-сигналов надводных целей;

– ручной и автоматический захват целей на сопровождение;

– одновременное автоматическое сопровождение не менее чем 20-ти целей;

– непрерывное автоматическое определение элементов движения (курс и скорость) и элементов сближения (дистанции и времени кратчайшего сближения) для всех сопровождаемых целей;

– проигрывание маневра расхождения со всеми находящимися на автосопровождении целями, при условии, что элементы их движения останутся неизменными;

– обнаружение маневра цели;

– звуковая и световая предупредительная сигнализация о появлении новой и опасной цели; потеря цели, в том числе опасной; начало маневра цели; сближение с целью на установленное предельное расстояние; неисправное функционирование САРП, выявившееся при автоматической тестовой проверке.

Грамотное и полное использование возможностей  САРП предполагает не абсолютное его предпочтение другим методам наблюдения и оценки опасности ситуации сближения, а совместное их применение и обязательный визуальный контроль. Необходимо отметить, что САРП является только датчиком необходимой для расхождения информации, а главная задача судоводителя при использовании САРП  состоит в умении грамотно использовать эту информацию для принятия решения по безопасному расхождению.

2. Кроме того, на экране, обычно вне поля развертки, предусматривается индикация следующих данных: пеленг на другое судно; расстояние до судна; расчетная дистанция кратчайшего сближения; расчетное время кратчайшего сближения; вычисленный курс опасного судна; вычисленная его истинная скорость

–  ARPA  – Automatic Radar Plotting Aids  –  САРП.

– TARGET – название цели и ее идентификационный номер;

–  CPA –(closet point of approach limit)- дистанция кратчайшего сближения;

–  TCPA – (Time to CPA LIM)- время до кратчайшего сближения;

–  RANGE – дистанция  до цели;

–  BRG – гирокомпасный пеленг на цель;

–  TCO – истинный курс цели;

– SPEED – скорость цели.

3. Основным режимом работы САРП по захвату эхо-сигналов является ручной. Кроме того, в качестве дополнительного режима предусматривается автоматический с сигнализацией о появлении встречных судов в заданных судоводителем зонах или секторах. Для ручного захвата цели на автосопровождение судоводитель должен совместить электронный маркер с отметкой цели и нажать клавишу «ввод» После этого у наблюдаемой цели появляется символ того, что цель взята на автосопровождение, и координатный маркер может быть убран. Аналогично, чтобы прекратить сопровождение цели, не представляющей интереса, и освободить соответствующий канал сопровождения надо подвести к цели координатный маркер и нажать кнопку сброса. Если цель наблюдается неуверенно то она на сопровождение взята не будет. Это может происходить, например, если плохо отрегулировано радиолокационное изображение. Захват цели не будет произведен также при отсутствии свободного канала сопровождения. В этом случае необходимо сбросить одну из сопровождаемых целей и повторить захват интересующей судоводителя цели. Если несколько целей наблюдаются на одном пеленге, то захват очередной цели может быть произведен только после выработки данных по предыдущей захваченной цели, что приводит к существенной задержке в получении информации о движении всех целей. Достоинством ручного захвата является избирательность информации, так как сопровождаются и отображаются на экране индикатора только те цели, которые действительно необходимы. В этом режиме исключается захват ложных эхо-сигналов, помех, поэтому в условиях большого количества помех он предпочтительнее. Недостатком ручного захвата является необходимость затрат времени оператора на захват  и сброс целей, и следовательно, неизбежное отвлечение оператора от анализа обстановки и принятия решений на выполнение чисто механических операций.

Надо отметить также, что оператор не всегда может достоверно опознать, какие цели представляют интерес, а какие нет. Для избегания подобных ситуаций на судах, использующих САРП с ручным захватом, при подходе к проливу, узкости, порту. Отбор целей для захвата производят по хвостам послесвечения на экране индикатора РЛС. Так как в режиме ручного захвата обнаружение целей и взятие их на сопровождение осуществляются оператором, отвлечение его от индикатор ситуации на выполнение других штурманских обязанностей может привести к запоздалому обнаружению целей  и соответственно, к запоздалому получению информации о степени опасности и элементах движения. Для дублирования оператора, особенно в период его отвлечения, могут быть использованы охранные кольца или зоны. Например, оператор устанавливает охранное кольцо на расстоянии 10 миль. При пересечении целью охранного кольца раздается сигнал тревоги, извещающий оператора о появлении цели. Получив такое извещение, оператор производит захват цели. Автоматический захват целей в САРП.  В этом режиме каждая вновь появляющаяся цель  автоматически захватывается и берется на сопровождение. Достоинствами автоматического захвата являются освобождения оператора от часто повторяющихся механических операций по вводу и сбросу целей, а также более быстрое получение информации о цели после ее появления (так как захват производится сразу после появления цели). Недостатком работы в режиме автозахвата является избыток информации на экране индикатора ситуации, где наблюдается больше векторов, чем это необходимо в конкретной ситуации, где наблюдается больше векторов, чем это необходимо в конкретной ситуации. При интенсивном движении возможно переполнение каналов сопровождения,  когда общее количество целей превышает количество сопровождаемых. В этом случае могут возникнуть сомнения в приоритете сопровождаемых целей- наряду с сопровождаемыми не представляющими интерес целями могут оказаться не захваченные цели, представляющие интерес. Но находящиеся, например, в большей дистанции от своего судна, при плавании вблизи берегов непротяженные детали берега классифицируются, как точечные цели  и «забивают» каналы сопровождения и экран индикатора ситуации. Применение автозахвата предъявляет повышенные требования к помехозащищенности САРП, поскольку помехи могут также «забивать» каналы сопровождения и вносить дезинформацию на экран индикатора ситуации в виде хаотично появляющихся и исчезающих целей с изменяющимися элементами движения и степенью опасности.

 Занятие 20  

Тема.  Использование технических средств в навигации.

План

1. Точность выдачи данных САРП.    1. В соответствии с требованиями ИМО к САРП. САРП должен : обеспечивать уменьшение психологической нагрузки на судоводителя и получение непрерывной точной и быстрой оценки обстановки при многочисленных целях с такой же эффективностью как и при ручной прокладке единственной цели. Для выполнения всех этих требований в САРП должны быть предусмотрены устройства, выполняющие следующие задачи:

– выбор (селекцию) эхосигналов судов из всех эхосигналов наблюдаемых на экране индикатора.

– автоматическое сопровождение эхосигналов судов и получение их текущих координат;

– решение треугольника скоростей в результате которого возможно определениен параметров движения выбранных судов

– выдачу на экране индикатора информации, достаточной наглядно характеризующей ситуацию сближения судов, выражаемую в виде векторов относительного или истинного движения (с учетом расстояния, проходимого в заданное время);

– выделение наиболее опасных судов и сигнализацию о наличии опасности столкновения осуществляемые обычно по двум параметрам расстоянию кратчайшего сближения и времени сближения до этого расстояния;

– проигрыванию предпологаемого маневра собственногот судна. Обеспечивающего расхождение судов на заданном расстоянии, путем выдачи на экран индикатора ожидаемых векторов относительного движения.

– выдачу на экран данных судна цели.

Занятие 21  

Тема.  Особенности использования САРП.

План

1. Использование САРП для решения навигационных задач

Зміст заняття.

1. Кроме решения задач на расхождения САРП можно эффективно использовать при решении навигационных задач. К ним относятся объекты, обладающие высокой эффективностью отражающей поверхности, как и обычные суда, но имеющие гораздо меньшие геометрические размеры. К ним можно отнести морские буи с пассивными радиолокационными отражателями, вехи с пассивными радиолокационными отражателями; маяки с основанием на морском дне и расположенные на низменных небольших островках; одиночные, расположенные в море скалы; буровые вышки, плавучие маяки. Для измерения полярных и географических координат любой точки на экране, необходимо ввести координатный курсор на интересующий нас объект. На табло появляется изображения диалогового окна с указанием положения курсора внутри видеоотображения. По умолчанию в этом отображается расстояние и пеленг до точки расположения курсора, а также широта и долгота точки расположения курсора, Диалоговое окно находится в нижнем правом углу экрана, на месте обычно отображаемых программируемых клавиш. Для того чтобы зафиксировать положение судна в определенный момент в точке, куда будет необходимо возвращаться необходимо навести координатный маркер на отметку своего судна и зафиксировать. В дальнейшем маркер будет оставаться в этой точке, а центр развертки будет смещаться по заданной траектории движения собственного судна.

 

Занятие № 22

Тема.  Использование САРП для предупреждения столкновения судов.

 

План

1. Способы оценки ситуации столкновения.
2. Основные характеристики и требования ИМО к радарам.

 

Зміст лекції

1. Существует два принципиально разных способа оценки ситуации столкновения.

По характеру изменения наблюдаемых полярных координат эхо сигналов на экране РЛС, по величине вычисляемых  значений расстояния и времени кратчайшего сближения.

Дкр и Ткр.  Опасное судно- это такое судно, пеленг которого не изменяется и расстояние до него уменьшается, а параметры кратчайшего сближения Дкр и Ткр меньше допустимых значений Дзад и Тзад.

 

2.    Радиолокационные станции (радары) Радиолокационная станция (РЛС) должна обеспечивать обнаружение судов, буев, других надводных объектов и препятствий, а также береговой черты и навигационных знаков относительно своего судна путем непрерывного кругового обзора по всему горизонту в режимах относительного и истинного движения.   Длина волны излучаемого радиоимпульса выбрана в отведенных для целей морской радиолокации диапазонах: 10 см = 3 ГГц – S-band-диапазон 3,2 см = 9,3-9,7 ГГц – X=band-диапазон   На индикаторе РЛС, установленной на судне при высоте антенн 15 метров над уровнем моря должно быть обеспечено получение четкого изображения различных объектов: береговой черты при высоте берега 60 м – на расстоянии 20 морских миль, при высоте берега 6 м – на расстоянии 7 морских миль надводных объектов – судов валовой вместимостью 5000 т – на расстоянии 7 морских миль, судов длиной 20 м – на расстоянии 2 морских миль. Минимальная дальность обнаружения береговых объектов 50 м.   Эффективный диаметр экрана индикатора должен быть для судов валовой вместимостью: от 300 до 1000 т – не менее 180 мм; от 1000 до 10000 т – не менее 250 мм; 10000 т и более – не менее 340 мм.   РЛС должна быть снабжена одним из следующих средств ведения радиолокационной прокладки: Для судов валовой вместимостью свыше 300 т – средством электронной прокладки (СЭП) для ведения ручной прокладки на судах, оборудованных гирокомпасами (не менее 10 целей с относительными скоростями движения до 75 узлов с использованием шкал дальности 3, 6 и 12 миль), или Для судов валовой вместимостью свыше 500 т – средством автоматического сопровождения (СЭС), обеспечивающим возможность непрерывного получения оператором информации об автоматически сопровождаемых целях для оценки навигационной обстановки (автоматическое сопровождение и обработка, одновременное отображение и непрерывное обновление информации не менее чем по 10 целям, возможность ручного захвата и сброса целей с относительными скоростями движения до 100 узлов с использованием шкал дальности 3, 6 и 12 миль). Для судов валовой вместимостью свыше 10000 т – средством автоматической радиолокационной прокладки (САРП), для автоматического сопровождения и обработки, одновременного отображения и непрерывного обновления информации не менее чем по 20 целям при относительной скорости до 100 узлов при автоматическом и ручном захвате с использованием шкал дальности 3, 6 и 12 миль. Основной индикатор РЛС должен быть установлен в рулевой рубке вблизи носовой переборки. Если имеется дополнительной индикатор, его рекомендуется устанавливать вблизи места, где ведется навигационная прокладка. На судах, где установлена вторая РЛС, ее индикатор должен быть также размещен в рулевой рубке. При этом индикатор основной РЛС рекомендуется устанавливать ближе к правому борту, а второй – к левому.

 

Предмет: «Радіонавігаційні прилади та системи»

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО -МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. В.В. Коновалов  «Суднові радіонавігаційні прибори» Москва. Транспорт 1989.
2. А.М. Байрашевський «Суднова радіоелектроніка і радіонавігаційні прибори»

Москва. Транспорт 1988.

3. А.В. Лихачов «Управління судном» Санк-Петербург, 2004.
4. В.Н. Плющ, Є. М. Пятаков «Основи радіолокаційної і супутникової навігації»
5. А.С. Баскін «Рекомендації по використанню суднової РЛС» Москва 1983.
6. П.П. Демиденко «Судовые радиолокационные и радионавигационные системы»

Одесса 2017.

7. С.А. Кузнецов «Радионавигационные приборы и системы» Херсон 2007.

 

2.Вопросы с ответами конспект,  предмет РНП и системы на русском языке.

Книга 4

 «Радионавигационные приборы и системы», в вопросах и ответах.

 Автоматическая идентификационная система АИС.

 

1. Для чего предназначена автоматическая идентификационная система (АИС)?

Обмена навигационными данными между судами и береговыми станциями для предупреждения столкновений судов; передаче данных о судне и его грузе в береговые службы; передачи с судна навигационных данных в береговые системы управления движением судов (СУДС)

 

2. Что определяет и какой информацией и между кем производит обмен АИС?

Определяет координаты местоположения судов, производит обмен рейсовой, динамической и статистической информацией между судами и береговыми службами.

 

3. Что означает АИС?

Автоматическая идентификационная система

 

4. Что обеспечивает АИС?

Обеспечивает автоматический обмен навигационной и иной информацией, связанной с безопасностью мореплавания, между судовыми и другими станциями АИС по специальному каналу радиосвязи.

 

5. Что используется для передачи и приема информации в АИС?

Для передачи и приема информации в АИС используется транспондер УКВ диапазона.

 

6. Дальность действия АИС?

Дальность действия 25-30 миль в зависимости от высоты антенн.

 

7. Причина появления АИС?

Причиной  появления АИС явились имеющиеся ограничения РЛС и САРП для решения задачи предупреждения столкновения судов.

 

8. Достоинства (преимущества) АИС?
9. Взаимный обмен координатами, определенными с высокой точностью с помощью GPS.
10. На работу АИС не влияют осадки и волнения моря, как это имеет место при использовании РЛС, что обеспечивает возможность наблюдения за малыми судами в условиях сильного волнения моря.

3.Взаимный обмен между участниками движения информацией о типе судна, его осадке, размерах и навигационных параметрах, а также о планируемых маневрах.

4. Практически исключается возможность потери сопровождения целей.
5. Передача позывных или названия судна представляет возможность адресного вызова судна по УКВ в непонятных или опасных ситуациях.
6. Возможность обнаружения целей в теневых секторах радаров (за островом, за поворотами реки, и т.п.).

 

9. Недостатки АИС?
10. Использование АИС возможно только при оснащении всех судов включая малотоннажные, аппаратурой АИС.
11. АИС никогда не заменит РЛС, поскольку ее информация относится только к объектам, на которых установлены АИС, в то время как радиолокатор позволяет наблюдать любые объекты, отражающие радиоволны (знаки навигационного ограждения, суда, береговую черту и др.)
12. АИС может быть выключенной.

 

10. Что подготовила и приняла ИМО в 1999 году об АИС?

В1999 году ИМО подготовила и приняла предложения по включению в главу V СОЛАС положение по порядку установки АИС на суда. Согласно этому решению, начиная с 1 июля 2002 года и заканчивая 1 июля 2008 года, все суда должны иметь на борту АИС.

 

11. Назначение АИС в судоходстве?

Система служащая для идентификации судов, их габаритов, курса и других данных, помощью радиоволн УКВ диапазона.

12. Как на английском АИС?

AIS Automatic Identification System.

 

13. Какая Конвенция ИМО обязывает наличие АИС на морских судах.

В соответствии с Конвенцией SOLAS 74

 

14. На каких судах является обязательным установка АИС в соответствии конвенции СОЛАС?

Является обязательным для судов водоизмещением свыше 300 регистровых тонн, совершающих международные рейсы, судов водоизмещением более 500 регистровых тонн, не совершающих международные рейсы, и всех пассажирских судов.  2. Суда и яхты, с меньшим водоизмещением, могут быть оборудованы прибором класса Б.

 

15. АИС обеспечивает выполнения следующих функций?

Как средство предупреждения столкновений в режиме судно-судно; как средство получения компетентными береговыми службами информации о судне и грузе; как средство мониторинга и слежения за судами, а также в операциях по поиску и спасанию (SAR).

 

16. Какие блоки включает в себя АИС на морском судне?

УКВ передатчик, УКВ приёмник, приёмник глобальной спутниковой навигации GPS,  оборудование ввода-вывода информации на элементы управления.

 

17. В каком режиме работает АИС?

В автоматическом непрерывном режиме, включается оператором.

 

18. Статические рейсовые данные, которые передает, принимает АИС?

Идентификационный номер судна ИМО. Идентификационный номер морской подвижной службы MMSI; габариты (длина и ширина) судна, позывной и название судна; тип судна; расположение антенны на судне.

 

19. Динамические, рейсовые данные которые передает, принимает АИС?

Динамические: координаты судна с индикатором (оценкой) точности GPS и состояния целостности; время в ГМТ, час, минута, сек (дата устанавливается приемным оборудованием; курс относительно грунта (COG); скорость относительно грунта (SOG); текущий курс (гирокомпасный); навигационное состояние судна (на якоре, на ходу, не управляемое. Рейсовые: осадка судна; наличие (тип) опасного груза; порт назначения и время прибытия в него.

 

20. Что призвана улучшить Автоматическая Идентификационная Система (АИС)?

Безопасность мореплавания, помогая в эффективной навигации судов, в вопросах защиты окружающей среды, и для взаимодействия со Службами Управления Движения Судов (VTS).

 

21. Каким функциональным требованиям отвечает АИС на морском судне?
22. работа в режиме «судно-судно», для предотвращения столкновения;
23. как средство передачи информации о судне и его грузе для береговых служб;
24. как инструмент для систем СУДС, т.е. в режиме «судно-берег».
25. Короткие сообщения, связанные с безопасностью

 

22. Для решения каких задач предназначен АИС?
    Для решения задач по предупреждению столкновения, повышения безопасности мореплавания и автоматизации обмена информацией между судами и с береговыми объектами.

 

23. До какого срока на всех судах должно было быть установлено оборудование системы АИС?
    Не позднее 1 июля 2008 г.
24. Какие судовые данные содержатся в сообщениях АИС?
    Статические, динамические, рейсовые .

 

25. Чем определяется дальность действия АИС?
    Определяется высотой установки антенн (береговой и судовой) и мощностью передатчика.

 

26. Для каких целей к АИС подключается ГНСС?
    Для передачи информации о координатах судна
27. Может ли станция АИС обнаружить цели, находящиеся в теневых секторах РЛС?
    Да
28. Влияют ли помехи от осадков и волнения на работу АИС?
    Нет
29. Можно ли выключать судовую АИС?
    Исключительно только по решению капитана по соображениям безопасности угроза пиратства или вооруженного грабежа)
30. Оборудование АИС следует применять как средство, дополняющее радиолокационную станцию
    или отменяющую?
    Дополняющее радиолокационную станцию

 

31. Кто должен обеспечить на судне ввод рейсовой информации в АИС?
    Вахтенный помощник капитана
32. Устраняется ли необходимость передачи информации по бедствию и безопасности средствами и процедурами ГМССБ после передачи по каналам АИС?
    Нет

 

33. Для чего предназначен режим “SMS” в АИС?
    Для передачи и приема текстовых сообщений
34. Где должна быть установлена аппаратура АИС?
    В рулевой рубке
35. Какие данные вводятся в оборудование АИС судоводителем выходя из порта и следуя в другой порт?
    Осадка судна, навигационный статус судна, информация о грузе (класс/категория), порт назначения, время прибытия, число людей на борту.
36. Какие данные вводятся в оборудование АИС автоматически?
    скорость судна относительно грунта, направление и скорость поворота судна
    координаты судна (в системе координат WGS – 84), время (UTC), угол крена, дифферента.

 

37. Какие данные вводятся в оборудование АИС при установке на судне?
    опознаватель морской подвижной службы MMSI, тип судна, номер ИМО судна, позывной судна, название судна, длина и ширина судна, место расположения антенны ДГНСС

 

38. Может ли станция АИС отображать цели, расположенные за островами, мысами, изгибами рек?
    Да

 

39. Что означает GNSS ?

Global Navigation Satellite System

 

40. Что означает COG?

Course over ground

 

41. Что означает SOG?

Speed over ground.

 

42. На каких каналах осуществляется взаимный обмен информацией в АИС?

Это каналы AIS 1-87B (161,975 МГц) и AIS 2-88B(162,025)

 

GPS- GLOBAL POSITION SISTEM

 

43. 43. Что означает GPS ?

GLOBAL POSITION SISTEM . Система глобального позиционирования.

44. Что представляет собой GPS ?

Спутниковая  система навигации, обеспечивающая измерение расстояния, времени и определяющая местоположение во всемирной системе координат.

 

45. Что обеспечивают спутниковые навигационные системы (GPS) ?

Спутниковые навигационне системы обеспечивают, круглосуточное высокоточное определение места и скорости судна, для неограниченного числа пользователей, при любых  погодных условиях, посоянно как на Земле так и вблизи ее поверхности.

 

46. Основной принцип использования системы (GPS)?

Определение местоположения путем измерения моментов времени приема синхронизированного сигнала от навигационных спутников антеной потреби теля.

 

47. Кем разработана система NAVSTAR GPS?

Разработана и реализована и эксплуатируется Министерством обороны США для военных целей. В настоящее время доступна для использования для гражданских целей.

 

48. Приминение системы NAVSTAR GPS?

Военное, гражданское

 

49. Статус системы NAVSTAR GPS?

Эксплуатация

 

50. Покрытие системы NAVSTAR GPS?

Глобальное

 

51. Точность системи NAVSTAR GPS?

5м

 

52. Состав, назначение системы NAVSTAR GPS ?

Система NAVSTAR – GPS, включает 24 спутника, расположенных на всоте 20 146 км.

В любой точке земного шара в пределах прямой видимости имеется не менее четырех спутников в конфигурации, благоприятной для местоопределения. Эти спутники размещаются на шести орбитах, на каждой орбите находится 4 спутника. Для управления спутниками на Земле расположены 5 контрольных баз, вместе с центром управления.. Контрольные станции на Земле следят за положением спутников на орбите, уточняют их положение, проводя изменения по командным радиолиниям.

 

53. Принцип действия системы NAVSTAR – GPS ?

Система «Навстар» основана на вычислении расстояния от пользователя до спутника по измеренному времени от передачи сигнала спутником до приема этого сигнала пользователем. Спутники являются пунктами с известными координатами. Таким образом, зная расстояние до трех спутников, можно вычислить координаты определяемой точки. Расстояние до спутников определяется по измерениям времени прохождения радиосигнала от космического аппарата до приемника умноженная на скорость света.

 

54. Из чего состоит приемоиндикатор Furuno GPS Navigator?

Антенны, антенного кабеля и дисплея, а также сетевого кабеля.

 

55. Какие режимы работы дисплея имеет навигатор GPS Furuno?

Четыре режима работы дисплея: режим плоттера, режим отображения навигационных данных, режим хайвэй и режим управления.

 

56. Назначение режима плоттера дисплея навигатора GPS Furuno?

Режим плоттера дает информацию о траектории движения судна, координатах, скорости и установленном горизонтальном масштабе.

 

57. Назначение режима хайвэй дисплея навигатора GPS Furuno?

Режим хайвэй дает возможность судоводителю видеть на экране дисплея трехмерный вид движения судна к путевой точке и навигационные данные .

 

58. Назначение режима управления дисплея навигатора GPS Furuno?

Дает информацию необходимую для управления судном. В этом режиме индицируется расстояние, пеленг, ETA, курс, скорость.

 

59. Назначение режима навигационных данных дисплея навигатора GPS Furuno?

В режиме навигационных данных на дисплее отображаются координаты судна, курс, скорость, дата и время.

 

 

60. Что является одной из главных задач при навигационном планировании перехода,

используя  GPS Furuno?

Ввод путевых точек является одной из главных задач при навигационном планировании перехода.

 

61. Порядок ввода путевых точек в GPS Furuno?

Выбирают пункт меню WAYPOINTS. Вводим координаты путевой точки, сохраняем. А затем можем активировать эту точку через Go to и следовать к ней.

 

62. Создание маршрута в GPS Furuno?

Самый простой путь создания маршрута – это введение соответствующих путевых точек предварительно с последующей выборкой их из путевых точек. Но можно вводить также путевые точки в процессе создания маршрута. Выбирается ROUTES. Вводим номера сохраненных уже нами путевых точек, нумеруем и сохраняем маршрут. Затем активируем маршрут через Go to и следуем к месту назначения.

 

63. Функция «Человек за бортом» в GPS Furuno?

Функция МОВ используется для фиксирования координат падения человека за борт и выработки полярных координат на эту точку. Нажимаем клавишу «MARK MOB», сохраняем, а затем активируем Go to Yes и следуем в точку.

 

64. Генеральный курс и генеральное плавание по маршруту в GPS Furuno?

Генеральный курс и генеральное плавание по маршруту получают как пеленг и расстояние между первой и последней точкой маршрута. Кроме того на дисплее выводится время до подхода к заданной точке и ETA.

 

65. Для чего необходимы сигналы тревоги в в GPS Furuno?

Приемоиндикатор дает возможность контролировать отдельные события путем подачи сигналов зуммером и сообщением выдаваемом на экран дисплея. Сигналы тревоги возникают, когда нарушаются установленные величин для данных сигналов.

 

66. Какие бывают сигналы тревоги в в GPS Furuno?

– сигнал о прибытии в точку назначения (ARRIVAL ALARM)

– сигнал тревоги при выходе с якорного места (ANCOR WATCH ALARM)

–  сигнал ухода заданного курса (XTE ALARM), сигнал тревоги по скорости (SPEED ALARM).

– сигналы тревоги возникают, когда нарушаются установленные величин для данных сигналов.

 

РЛС И САРП.

 

67. Что называется и принцип действия РЛС?

Радиолокационной станцией или радиолокатором, называется устройство, предназначенное для обнаружения объектом и определения их координат с помощью радиоволн, отражающихся от этих объектов.

 

68. Свойства РЛС для обнаружения объектов?

Для обнаружения объектов достаточно осуществить излучение радиоволн и на прием после отражения от этого объекта.

 

69. Какие импульсы вырабатывает передатчик РЛС

Мощный кратковременный импульс высокочастотных колебаний

 

70. Какой блок в структурной схеме РЛС, обеспечивает направленное излучение и прием?

Приемно-передающее устройство.

 

71. Какой блок в структурной схеме РЛС, обеспечивает определение направления и расстояния до объектов?

Индикаторное устройство.

 

72. Какие задачи позволяет решать РЛС?

– Определять место судна по ориентирам, путем измерения пеленга и расстояния.

– Опознавать береговую черту и глазомерно ориентироваться в стесненных условиях;

– Обнаруживать надводные навигационные опасности и ориентиры, лед, районы ливневых и снежных зарядов.

– Обнаруживать встречные суда, наблюдать за их перемещением, определять элементы их движения и безопасно расходиться с ними.

73. Какие блоки входят в структурную схему судовой РЛС?

Синхронизатор, передатчик, антенный переключатель, антенна, приемник, индикатор.

 

74. Принцип действия РЛС, по структурной схемы.

Синхронизатор периодически запускает передатчик и одновременно с ним- индикатор. Мощный кратковременный импульс высокочастотных колебаний, вырабатываемый передатчиком, поступает в антенну и излучается ею в заданном направлении в виде узкого луча. После отражения  от объекта слабый высокочастотный импульс возвращается к антенне и подается на вход приемника. В РЛС одну и ту же антенну используют как для излучения, так и для приема. Подключение антенны к передатчику или приемнику производят с помощью антенного переключателя. После усиления в приемнике импульс детектируется и поступает на индикатор. Приходящий отраженный импульс, поступая в индикатор, вызывает увеличение яркости луча развертки, и на экране индикатора в этот момент появляется ярко светящаяся точка. Расстояние от центра экрана до этой точки определяет в масштабе, расстояние от РЛС до объекта.

 

75. Перечислите навигационные характеристики РЛС?

Максимальная дальность действия. Минимальная дальность действия. Разрешающая способность по направлению. Разрешающая способность по расстоянию. Точность определения направления. Точность определения расстояния. Частота поступления информации. Помехозащищенность.

 

76. Чем определяется максимальная дальность РЛС?

Определяется наибольшим расстоянием на котором возможно обнаружение объектов и измерение их координат.

 

77. Чем определяется минимальная дальность в РЛС?

Определяется наименьшим расстоянием, ближе которого невозможно обнаружить объекты и определить их координаты.

 

78. Чем определяется разрешающая способность по направлению в РЛС?

Определяется минимальным углом между двумя объектами, расположенными на одном расстоянии от РЛС.

 

79. Чем определяется разрешающая способность по расстоянию РЛС?

Определяется  минимальным расстоянием между  объектами, расположенными в одном направлении, при котором они различаются порознь  на экране индикатора.

 

80. Чем характеризуется точность определения направления в РЛС?

Характеризуется величиной погрешности с которой производится отсчет курсового угла или пеленга на экране индикатора, погрешности измеряются в градусах.

 

81. Чем характеризуется точность определения расстояния в РЛС?

Характеризуется величиной погрешности, с которой производится отсчет дистанции на экране индикатора, измеряется в метрах или процентах от расстояния и указывается при какой вероятности получены эти данные.

 

82. Чем характеризуется частота поступления информации в РЛС?

Характеризуется числом повторений или обновлений изображения на экране в единицу времени.

 

83. Какую возможность определяет помехозащищенность РЛС?

Определяет возможность сохранения работоспособности РЛС, при воздействии различных помех.

 

84. Перечислите действия вахтенного помощника капитана при плавании в условиях ограниченной видимости.

-ведет счисление и определяет место судна;

-обеспечивает зрительное и слуховое наблюдение;

-контролирует работу технических средств навигации;

-обеспечивает подачу туманных сигналов;

-организует и ведет радиолокационное наблюдение с целью оценки ситуации и получения заблаговременного предупреждения об опасности столкновения;

-немедленно докладывает капитану об обнаружении отметок опасных объектов на экране РЛС, услышанном туманном сигнале другого судна.

 

 

 

85. Дайте определение термину радиолокация?

Радиолокация – область радиотехники, обеспечивающая радиолокационное наблюдение различных объектов, то есть их обнаружение, измерение координат и параметров движения, а также выявление некоторых структурных или физических свойств путем использования отраженных или переизлученных объектами радиоволн либо их собственного радиоизлучения.

 

86. Какие объекты отражаются лучше металлические или деревянные?

Металлические объекты отражают радиоволны лучше, чем деревянные.

 

87. Что влияет на эффективность отражения объектов, при использовании РЛС (конфигурация отражающей поверхности)?

Существенное влияние на эффективность отражения оказывает конфигурация отражающей поверхности. Чем больше участок, представляющий собой плоскости, перпендикулярные направлению распространению волны, имеет отражающая поверхность тем эффективнее отражение. Тем больше дальность обнаружения.

 

88. Кроме размеров, но и еще от чего зависит величина отражающей площади, при использовании РЛС (ракурс)?

Величины отражающей площади зависит не только от их размеров, но и от ракурса. Так судно, обращенное бортом к РЛС, имеет большую отражающую площадь, чем судно, обращенное к ней носом или кормой.

 

89. Какое отражение дает морская поверхность, при использовании РЛС (при отсутствии волнения, или волнения моря) ?

Морская поверхность при отсутствии волнения дает зеркальное отражение в противоположную сторону, и не обнаруживается на экране РЛС. Волнение создает рассеянное отражение, в результате чего отдельные волны обнаруживаются на расстоянии нескольких миль.

 

90. Какое отражение дает лед при использовании РЛС?

Плавающий лед дает слабое отражение. Дальность обнаружения его заметно возрастает при волнении, границы которого и определяет ледяную кромку. Пористый лед обнаруживается лучше, чем гладкие ледяные поля. Айсберги. Особенно с размытыми формами, обнаруживается слабо.

 

91. Какое отражение дают осадки в виде дождя или снега, при использовании РЛС?

Осадки в виде дождя т снега дают отражение, эффективность которого тем больше, чем больше плотность частиц.

 

92. Какое отражение создают облака, при использовании РЛС?

Достаточно эффективное отражение создают облака. Грозовые облака могут давать более сильное отражение, чем берег на значительных расстояниях.

 

93. Чем определяется особенность работы РЛС?

Особенности аппаратуры  судовой РЛС определяется применением сверх высоких частот (СВЧ) и специальных индикаторных устройств, а также работой блоков в импульсном режиме.

 

94. Какие импульсы вырабатывает передатчик РЛС и куда они поступают?

Передатчик РЛС вырабатывает мощные кратковременные импульсы сверхвысокой частоты, поступающие для излучения в антенну.

 

95. Что обеспечивает антенный переключатель в РЛС?

Антенный переключатель обеспечивает подключение антенны к передатчику для излучения импульса, а после прекращения излучения – к приемнику.

 

96. Что запускает синхронизатор в судовой РЛС?

Синхронизатор периодически запускает передатчик и одновременно с ним- индикатор

 

97. Сколько антенн используют судовой РЛС?

В РЛС одну и ту же антенну используют как для излучения, так и для приема.

 

98. Как переводится Radar display (screen)?

Экран радиолокатора

 

99. Что означает Target A на экране РЛС?

Цель (объект) А

 

100. Что означает Range на экране РЛС?

Шкала дальности на экране РЛС.

 

101. Что позволяет оценить измерение при использовании судовой РЛС?

Позволяет оценить координаты целей и параметры их движения с допустимыми погрешностями.

 

102. Что означает EBL (Electronic bearing line) на экране РЛС?

Электронный визир направления (пеленг)

 

103. Что означает VRM (Variable range mark)  на экране РЛС?

Визир дальности (дистанция)

 

104. Что означает HL (heading line) на экране РЛС?

Отметка курса.

 

105. Что означает Degree dial на экране РЛС?

Градусная круговая шкала (0° – 360°), с  делением 1° .

 

106. В чем заключается разрешение при использовании судовой РЛС?

Разрешение заключается в выполнении задач обнаружения и измерения координат одной цели при наличии других, близко расположенных по дальности, скорости и т.д.

 

107. Что означает Control panel в РЛС?

Панель управления.

 

108. Что означает кнопка Power ON/OFF на панели управления РЛС?

Кнопка включение и отключения питания.

 

109. Какие кнопки мы видим на панели управления

радар САРП furuno rcu 014?

Power, EBL on/off, VRM on/off, brill, a/c rain, a/c sea, gain, alarm ack,

stby tx, menu, range, ack, target date, target cancel, cancel trails, enter mark, 0BRILL, 1HL OFF, 2EBLOFFSET, 3MODE, 4OFF CENTER, 5CUTM, 6INDEX LINE, 7VECTOR TIME, 8VECTOR MODE, 9TARGET LIST,

 

110. Что означает ETA?

Estimated time arrival. Предпологаемое время прибытия.

 

111. Что означают ручки регулировки Gain на панели управления САРП?

Регулировка усиление.

 

 

112. Что означает BRG в информации радара данные цели?

Гирокомпасный пеленг на цель.

 

113. Функции РЛС?

Избегать столкновения. Оценивать движение цели. Определять местоположение своего судна. Управлять судном в темноте и тумане. Принимать сигналы радиолокационного маяка.

 

114. Функции САРП?

Предотвращение столкновений посредством сопровождения отдельных радиолокационных целей и прокладки их курса и вектора скорости для определения расстояния до точки кратчайшего сближения и времени до точки кратчайшего сближения со своим судном.

 

115. Какие вы знаете ограничения САРП?

Накладываемые используемой шкалой дальности. Возможность не обнаружить эхо-сигналы от малых судов. Помехи радиолокационному отображению из-за состояния моря дождя тумана. Теневые секторы. Погрешности сигналов поступающих в САРП. Ненадежность информации САРП при маневрировании собственного судна.

 

116. Как подготовить РЛС к использованию?

Включить радар в соответствии с инструкцией к изделию.  Радарное изображение, появляющееся при этом на радаре, зависит от положения в этот  момент ручке настройки на панели управления.  Ручками  настройки устанавливаем подходящие значения

 

117. Какой блок должна иметь РЛС для согласования и периодичности работы индикатора?

Чтобы во время приема слабо отраженных сигналов не было помех от собственного излучения, его обычно осуществляют в виде кратковременных посылок импульсов в промежутках между которыми принимают отраженные сигналы (эхосигналы). В связи с этим в РЛС должно быть синхронизирующее устройство, обеспечивающее согласование и периодичность работы.

 

118. Что производится в приемнике РЛС?

В приемнике РЛС производится преобразование поступающих из антенны, отраженных от объектов импульсов СВЧ в импульсы промежуточной частоты, усиление импульсов промежуточной частоты их детектирование.

 

119. Что можно устанавливать регулировкой УПЧ усилителя промежуточной частоты (GAIN) в приемнике РЛС?

Регулировкой УПЧ (GAIN) можно устанавливать наилучшие условия для приема слабых и сильных сигналов. При малом усилении ближние объекты будут обнаруживается хорошо, а дальние затеряются в шуме. При большом усилении, достаточным для приема дальних объектов, то будут потеряны сигналы от ближних объектов.

 

120. Как устраняются помехи от моря в приемнике радара?

С помощью схемы ВРУ (SEA) временная регулировка усиления, уменьшающей усиление УПЧ для ближних объектов в большей степени, чем для дальних. Эффективность ВРУ(SEA) лишь для ослабления помех от моря, уровень которых зависит от дистанции.

 

121. В каких случаях следует регулировать настройку параметров «GAIN» в РЛС?

Всегда, когда работа осуществляется при больших диапазонах 12 или 24 морских миль.

 

122. Какая антенна применяется в радаре САРП 3см диапазона?

Небольшая по размеру и весу антенна.

 

123. Что необходимо учитывать при использовании регулировок GAIN, RAIN, SEA?

Избегайте установки регулировки на такой уровень, когда с экрана исчезают все помехи, обусловленные влиянием моря, дождя поскольку это ухудшит обнаружение малоразмерных целей.

 

124. Для чего используется в РЛС регулировка RAIN?

Для подавления помех, обусловленных дождем.

 

125. Для чего используется В РЛС регулировка SEA?

Для подавления помех, обусловленных волнением моря.

 

126. В каких диапазонах частот могут работать РЛС на судне?

X band–диапазон частот 9000 МГц, длина волны 3 см,

S band- диапазон частот 3000 МГц, длина волны 10 см.

 

127. Достоинства и недостатки X band диапазона РЛС?

На 3 сантиметровой длине волны получают хорошую разрешающую способность по направлению, но более заметно влияние осадков.

 

128. Достоинства и недостатки S band диапазона РЛС?

При 10-сантиметровой длине волны осадки влияют незначительно, однако разрешающая способность по направлению в 3 раза хуже.

 

129. Когда и где рекомендуют выбирать 3 см длину волны РЛС?

При плавании в узкостях и лоцманской проводке следует выбирать 3,2 см длину волны.

 

130. Когда и где рекомендуют выбирать 10 см длину волны РЛС?

Для дальнего обнаружения и при сильных осадках следует выбирать 10 см длину волны.

 

131. Исходя из чего должна выбираться шкала дальности на экране РЛС?

Шкала дальности должна выбираться исходя из условий плавания и скорости собственного судна. В любом случае чем выше скорость тем большая шкала должна быть включена.

 

 

132. Какие шкалы обычно применяются в РЛС в открытом море?

6-12 миль, и периодически  шкала большей дальности.

 

133. Какие шкалы обычно применяются в РЛС вблизи берега, в узкостях?

3-6 миль и более крупномаштабные .

 

134. Как регулируется яркость изображения на экране РЛС?

Яркость луча развертки устанавливают такой, чтобы луч был почти незаметен, а эхосигналы изображения четко выделялись.

 

135. Что необходимо помнить при установке регулировки усиление GAIN в РЛС?

Необходимо помнить, что чрезмерное усиление вызывает потерю контрастности изображения, а уменьшение усиления для выделения сильных эхо сигналов, может быть использовано только кратковременно, так как это может привести к потере обнаружения небольших объектов.

 

136. Какая антенна применяется в радар САРП 10 см диапазона?

Большая по размеру и весу антенна.

 

137. По каким параметрам определяется степень оценки ситуации столкновения используя РЛС?

По характеру изменения наблюдаемых полярных координат эхо сигналов на экране РЛС и величине вычисляемых  значений расстояния и времени кратчайшего сближения Дкр и Ткр.

 

138. Что называется опасным судном на экране РЛС?

Это такое судно, пеленг которого не изменяется и расстояние до него уменьшается, а параметры кратчайшего сближения Дкр и Ткр меньше допустимых значений Дзад и Тзад.

 

139. Достоинства радар САРП X band диапазона?

Позволяет получить большую точность измерений.

 

140. От чего зависит эффективный диаметр экрана индикатора РЛС?

От валовой вместимости судна.

 

141. Эффективный диаметр экрана индикатора РЛС, для судов валовой вместимостью: от 300 до 1000 должен быть?

не менее 180 мм;

 

142. Эффективный диаметр экрана индикатора РЛС, для судов валовой вместимостью: от 1000 до 10000 т должен быть?

не менее 250 мм;

 

143. Эффективный диаметр экрана индикатора РЛС, для судов валовой вместимостью: 10000 т

и более?

не менее 340 мм.

 

144. Каким средством ведения радиолокационной прокладки согласно требования ИМО должен быть снабжен радар для судов валовой вместимостью свыше 300 т ?

Средством электронной прокладки (СЭП) для ведения ручной прокладки на судах, оборудованных гирокомпасами (не менее 10 целей с относительными скоростями движения до 75 узлов с использованием шкал дальности 3, 6 и 12 миль)

 

145. Каким средством ведения радиолокационной прокладки согласно требования ИМО должен быть снабжен радар для судов валовой вместимостью свыше 500 т?

Средством автоматического сопровождения (СЭС), обеспечивающим возможность непрерывного получения оператором информации об автоматически сопровождаемых целях для оценки навигационной обстановки (автоматическое сопровождение и обработка, одновременное отображение и непрерывное обновление информации не менее чем по 10 целям, возможность ручного захвата и сброса целей с относительными скоростями движения до 100 узлов с использованием шкал дальности 3, 6 и 12 миль).

 

 

 

 

 

146. Каким средством ведения радиолокационной прокладки согласно требования ИМО должен быть снабжен радар для судов валовой вместимостью свыше 10000 т ?

Средством автоматической радиолокационной прокладки (САРП), для автоматического сопровождения и обработки, одновременного отображения и непрерывного обновления информации не менее чем по 20 целям при относительной скорости до 100 узлов при автоматическом и ручном захвате с использованием шкал дальности 3, 6 и 12 миль.

 

147. Перечислите технические характеристики РЛС?
148. Длина волны. 2.Частота повторения импульсов. Период повторения импульсов. Импульсная мощность излучения. Средняя мощность излучения. Усиление антенны. Ширина луча антенны. Частота вращения антенны. Чувствительность приемника. Полоса пропускания приемника.

 

148. Что мы видим на экране радар САРП, после захвата цели, в режиме относительного движения?

Вектор перемещения судна цели относительно нашего судна.

 

149. Дать определение «Опасное судно»?

Это такое судно, пеленг которого не изменяется и расстояние до него уменьшается, а параметры кратчайшего сближения Дкр и Ткр меньше допустимых значений Дзад и Тзад.

 

150. Дать определение «Эффективный маневр судна» ?

Это такой маневр, который предназначен не только для решения  задачи на расхождение, но и для того чтобы показать свой маневр опасным судам, которые наблюдают за окружающей обстановкой только с использованием радиолокатора в условиях ограниченной видимости.

 

151 . Каким следует считать рекомендуемый маневр отворота?

Если выбран маневр отворота, то эффективным следует считать угол не менее 30-45 градусов, а если уменьшение скорости, то  не менее чем на половину. Нижним пределом должна быть скорость потери управляемости.

 

152. Что включает в себя радиолокационное наблюдение?

-систематическое наблюдение за обстановкой и обнаруженными объектами с обязательным просмотром теневых секторов и периодическим наблюдением на шкалах дальнего обзора;

-глазомерную оценку радиолокационной ситуации, опасности столкновения и отбор объектов для радиолокационной прокладки;

-радиолокационную прокладку с определением элементов сближения и движения опасных объектов и выполнение расчетов маневра расхождения; контроль за изменением радиолокационной ситуации во время маневра до полного расхождения судов на безопасном расстоянии.

 

153. Что необходимо учитывать при ведении радиолокационного наблюдения?

-тактико-технические данные радиолокационного оборудования; ограничения, вкладываемые используемой радиолокационной шкалой дальности;

-влияние на радиолокационное обнаружение состояние моря и метеорологических факторов, а также других источников помех;

-число, расположение и перемещение судов;

-возможность того, что радиолокатор не обнаружит на достаточном расстоянии малые суда, лед и другие плавающие предметы;

-возможность более точной оценки видимости при радиолокационном измерении расстояния до судов или других объектов.

 

154. Когда судоводитель может выполнять маневр для расхождения?

Маневр для расхождения выполняется после оценки на основе данных, полученных при радиолокационной прокладке, с учетом маневренных элементов своего судна. Эффективность выполняемого маневра должна тщательно контролироваться до тех пор, пока другое судно не будет окончательно пройдено и оставлено позади.

 

155. Что означает САРП ?

Системы автоматизированной и радиолокационной прокладки.

 

156. Что представляет собой САРП?

САРП представляют собой РЛС совмещенную со специализированной вычислительной машиной, которая существенно повышает скорость обработки навигационной информации и получения данных для принятия решения по маневрированию при расхождении.

 

157. Достоинства X–band диапазона радар САРП?

Позволяет получить большую точность измерений.

 

158. Что означает “TUNE AUTO” на экране РЛС?

Согласование частоты входящего сигнала

 

159. Дополнительно, по сравнению с РЛС, функциональные возможности САРП обеспечивают выполнение следующих процедур ?

– автоматическое обнаружение эхо-сигналов надводных целей;

– ручной и автоматический захват целей на сопровождение;

– одновременное автоматическое сопровождение не менее чем 20-ти целей;

– непрерывное автоматическое определение элементов движения (курс и скорость) и элементов сближения (дистанции и времени кратчайшего сближения) для всех сопровождаемых целей;

– проигрывание маневра расхождения со всеми находящимися на автосопровождении целями, при условии, что элементы их движения останутся неизменными;

– обнаружение маневра цели;

– звуковая и световая предупредительная сигнализация о появлении новой и опасной цели; потеря цели, в том числе опасной; начало маневра цели; сближение с целью на установленное предельное расстояние; неисправное функционирование САРП, выявившееся при автоматической тестовой проверке.

 

160. Что означает ES (Echo stretch) на экране РЛС?

Функция настройки усиления эхо-сигналов.

 

161. АИС дополняет или заменяет РЛС на морском судне?

Дополняет.

 

162. Главная задача судоводителя при использовании САРП?

САРП является только датчиком необходимой для расхождения информации, и главная задача судоводителя при использовании САРП  состоит в умении грамотно использовать эту информацию для принятия решения по безопасному расхождению

 

163. Данные цели на САРП?

Пеленг, расстояние, дистанция кратчайшего сближения;

время кратчайшего сближения;  курс судна цели; скорость судна цели.

 

164. Что означает ARPA?

Automatic Radar Plotting Aids.

 

165. 165. Что означает CPA?

Closet point of approach limit. Дистанция кратчайшего сближения.

 

166. Что означает TCPA?

Time to сloset point of approach limit. Время до кратчайшего сближения.

 

167. Что необходимо выполнить на радаре САРП, для измерения полярных и географических координат любой точки на экране?

Необходимо: ввести координатный курсор на интересующий нас объект на табло появляется изображения окна с указанием  положения курсора в окне  отображается расстояние и пеленг до точки, а также широта и долгота точки.

 

168. Какие вы знаете основные режимы работы радара САРП по захвату целей для расхождения?

Ручной и автоматический режим.

 

169. Где рекомендуется применять ручной режим захвата целей радара САРП?

Рекомендуется при плавании в районах интенсивного судоходства, стесненных водах, а также в открытом море при наличии интенсивных помех от гидрометеорологических факторов, особенно в районах вероятной встречи с малыми судами.

 

170. Что является достоинством ручного захвата цели радар САРП?

Избирательность информации, так как сопровождаются и отображаются на экране индикатора только те цели, которые действительно необходимы. В этом режиме исключается захват ложных  эхо-сигналов, помех.

 

171. Что является недостатком ручного захвата радар САРП?

Необходимость затрат времени оператора на захват  и сброс целей, и следовательно, неизбежное отвлечение оператора от анализа обстановки и принятия решений на выполнение чисто механических операций.

 

172. Что происходит в режиме автозахвата цели на экране САРП?

Каждая вновь появляющаяся цель  автоматически захватывается и берется на сопровождение.

 

173. Что является достоинствами автоматического захвата цели в САРП?

Освобождение оператора от часто повторяющихся механических операций по вводу и сбросу целей, а также более быстрое получение информации о цели после ее появления (так как захват производится сразу после появления цели.

 

174. Что является недостатком автоматического захвата цели в радар САРП?

избыток информации на экране индикатора ситуации, где наблюдается больше векторов, чем это необходимо в конкретной ситуации. При интенсивном движении возможно переполнение каналов сопровождения,  когда общее количество целей превышает количество сопровождаемых.

 

175. Какие недостатки имеет радар САРП?

Будучи радиолокатором, по своей сути, САРП имеет все недостатки, которые свойственны РЛС и дополнительно имеет свои собственные ограничения,

к основным из них следует отнести:

А). Расчет параметров движения судов и сближения производится в предположении, что собственное и встречные суда не изменяют режима своего движения, поэтому оценка ситуации может быть получена через 1 мин, а надежные результаты через 3 мин после начала  сопровождения или после окончания маневра собственного или встречного судов;

Б). Оценка опасности столкновения производится по вычисляемым параметрам путем сравнения рассчитанных САРП значений Дзад и tзад и допустимых их величин Дзад и tзад, назначенных судоводителем. Если он введет, что Дзад=0 то САРП будет показывать, что все суда неопасные, и напротив, если введет Дзад=10миль в проливе  Ла-Манш, то окажется, что все суда, следующие в прямом и обратном направлении являются опасными.

В). Неустойчивое сопровождение слабых эхо сигналов и вычисления ошибочных параметров движения других судов при их нахождении в зоне помех или при маневрировании собственного или встречных судов;

Г). Сбои в сопровождении при прохождении других судов на небольших расстояниях. Если они больше, то эхо-сигнал является протяженным по углу и воспринимается как береговая черта. Эхо-сигналы небольших судов попадают в зону помех от волнения и подавляются ВАРУ.

 

176. Дайте определение ориентировки изображения экрана РЛС по курсу (HEAD UP)?

Нестабилизированное отображение. Позволяет судоводителю осуществлять быстрый переход от изображения на экране РЛС к визуальному представлению окружающей обстановки, но при этом рыскание судна вызывает перемещение эхо-сигнала по углу пеленга на цель. Картинка окружающей обстановки ориентирована относительно диаметральной плоскости судна, и поэтому отметка курса на экране всегда направлена на нуль азимутальной шкалы. Изображение развертывается по ходу движения судна так, как его видит наблюдатель с мостика. Это очень удобно при визуальной проводке с использованием крупномасштабных шкал дальности. Недостатком режима является смазывание изображения при рыскании и поворотах, что затрудняет наблюдение за первичными эхо-сигналами.

 

177. Дайте определение ориентировки изображения экрана РЛС (COURSE UP)?

Стабилизированное отображение. Отметка курса судна направлена в вершину круга видеоотображения, а значение 000°° отображается в ином месте на окружности и представляет собой истинный север. Несколько затруднительное восприятие окружающей обстановки при ориентации изображения по меридиану, особенно на курсах судна в нижней половине азимутального круга, привело к необходимости использование еще одного вида ориентировки изображения при связи с гирокомпасом. В этом случае вследствие связи РЛС с гирокомпасом эхо-сигнал не изменяет своего углового положения на экране. Отсчет курсовых углов или пеленга при такой ориентировке невозможен. Не происходит смещение эхо-сигналов при рыскании и поворотах  судна, так как в этих случаях картинка окружающей обстановки остается неподвижной, а курсовая отметка отклоняется на угол, равный углу отклонения судна от курса.  COURSE UP – рекомендуется использовать в качестве основной при плавании в районах лоцманской проводки и во всех других случаях  визуальной проводки судов в узостях .

 

178. Дайте определение ориентировки изображения экрана РЛС по меридиану (NORTH UP)?

Стабилизированное отображение. 000° на азимутальной шкале  в вершине круга видеоотображения (которое предполагается истинным положением севера). Отметка курса будет показывать курс нашего судна на шкале. При ориентировке по меридиану рыскание судна вызывает перемещение на экране по углу только отметки курса, эхо сигналы при этом остаются на неизменных пеленгах.  Рекомендуется в качестве  при плавании в открытом море, а также при прибрежном плавании. При опознавании берега и определение места судна, так как ориентированное относительно меридиана мелкомасштабное изображение берега легче распознается и отождествляется с изображением берега на карте.

 

179. Данные цели в САРП, что означает «TARGET»?

Идентификационный номер/имя цели.

 

180. Данные цели в САРП, что означает «RANGE»?

Расстояние до цели от собственного судна.

 

181. Данные цели в САРП, что означает «BRG»?

Пеленг на цель с собственного судна.

 

182. Данные цели в САРП, что означает «CPA»?

Точка максимального приближения к собственному судну.(closet point of approach limit).

 

183. Данные цели в САРП, что означает «TCPA»?

время достижения максимальной точки приближения. (time to closet point of approach limit).

CPA LIM)

 

184. Данные цели в САРП, что означает «COG»?

Course Over Ground.  Курс относительно грунта

 

185. Данные цели в САРП, что означает «SOG»?

(Speed Over Ground). Скорость относительно грунта

 

186. Данные цели в САРП, что означает «BCR»?

BCR (Bow Cross Range).  Расстояние до пересечения по носу судна.

 

187. Данные цели в САРП, что означает «BCT»?

BCT (Bow Cross Time). Время пересечения по носу судна

 

188. Дайте определение «Лимитирующее судно»?

Это такое судно, которое определяет выбор маневра для расхождения и время возвращения к первоначальным параметрам движения собственного судна.

 

189. Что называется обнаружением, при использовании РЛС?

Обнаружением – называется процесс принятия решения о наличии целей с допустимой вероятностью ошибочного решения.

 

190. Чем достигается проигрывание маневра в САРП?

Проигрывание маневра достигается путем введения предполагаемого курса своего судна и его предполагаемой скорости, а также временной задержки от проигрывания маневра до его осуществления.

 

191. Какие вы знаете три основные причины возникновения аварийных происшествий у штурмана?

–  у штурмана нет времени для получения достоверной информации при принятии решения по маневрированию;

-судно сближается с опасностью на расстояние меньшее, чем допустимое, из-за отсутствия контроля за местоположением относительно опасности или недостаточной точности средств  для определения места;

– происходит отказ технических средств судовождения и управления.

 

192. Что необходимо учитывать судоводителю при плавание по системам разделения движения используя РЛС (ориентация в потоке)?

При плавании в системе разделения движения судов наличие большого количества целей создает необходимость глазомерной ориентации по экрану РЛС, а упорядоченность движения судов облегчает эту ориентацию. Следует использовать достаточно крупномасштабную шкалу, чтобы были заметны следы послесвечения. Удобно использовать сдвиг начала развертки с тем, чтобы на крупномасштабной шкале увеличить дистанцию обзора по носу судна-наблюдателя. Навыки в построении треугольников скоростей у следов послесвечения  позволяют классифицировать все цели (суда потока. Суда встречного потока, пересекающие поток справа и слева, входящие в наш поток и выходящие из него входящие во встречный поток и выходящие из него). Оценивая положение центра развертки относительно целей своего потока, следует убедиться, что наше судно не самое левое в своем потоке, т.е. оно не находится в районе линии или зоны разделения. Наличие следов послесвечения у целей своего потока говорит о том. Что скорость судна-наблюдателя  не равна скорости судов в полосе движения и. если есть возможность, следует привести ее в соответствие со средней скоростью потока.

 

193. Что необходимо учитывать судоводителю при плавание по системам разделения движения используя РЛС (пересечение потока)?

Следует, насколько это, возможно, избегать пересечения потока судов. Если же судно вынуждено это делать, то безопасность пересечения потока, должна быть тщательно обоснована. Особенностью решения задачи расхождения судов в этом случае является заданность  курса – перпендикулярно направлению движения потока. Если курс судна-наблюдателя уже перпендикулярен направлению потока, то при наличии опасности столкновения с одним  из судов потока судно наблюдатель сбавляет ход. Особенность решения задачи заключается в необходимости своевременного увеличения скорости для расхождения в достаточном расстоянии по носу у следующего судна потока. (В зависимости от расстояний между судами потока может возникнуть необходимость остановиться, пропустить несколько судов и только затем давать ход.). Особенность решения задачи заключается в том, что в отличие от обычного расхождения выбирают не маневр, а по известному маневру (курс пересечения полосы движения  определен правилом 10 МППСС-72 находят безопасное время его выполнения.

 

194. Что необходимо учитывать судоводителю при плавание в узкости , фарватере, используя САРП?

При плавании в узости маневр, который выбирают и обосновывают для расхождения, должен  одновременно и в равной степени обеспечивать навигационную безопасность судна. Выбирая маневр по расхождению с другим судном, никогда нельзя быть уверенным, что это судно само не предпримет какого-либо маневра, а будет следовать постоянным курсом и постоянной скоростью. Поэтому, выбрав маневр в предположении постоянства элементов движения цели, после его выполнения необходимо тщательно наблюдать за эхо-сигналом этого судна до тех пор, пока суда не разойдутся.

Неблагоприятный маневр цели приводит к уменьшению расстояния кратчайшего сближения, а в некоторых случаях может свести на нет предпринятые нами действия. Поэтому судоводитель должен уметь при решении задачи учитывать влияние другого судна на изменение обстоятельств встречи. Суда, следующие вдоль узкого прохода или фарватера, должны в полной мере использовать РЛС, САРП и другие навигационные приборы, когда это необходимо для выхода на свою сторону и обеспечения движения так близко к внешней границе, как это практически возможно и безопасно, а особенно в условиях ограниченной видимости. При наличии достаточного водного пространства, изменение только курса может быть наиболее эффективным действием для предупреждения чрезмерного сближения. Уменьшение же скорости, как правило, используется в узостях.

 

195. Что является основой для успешной работы судоводителя по использованию САРП для решения задачи расхождения?

Является знание его эксплуатационных характеристик, назначение органов управления и порядок подготовки к работе, его погрешности ограничения и недостатки.

 

196. Для чего необходимо в радаре САРП устройство встроенного контроля?

Для проверки работоспособность каждого узла. В случае отсутствия сигнала в каком-либо узле на панели управления включается звуковой и световой сигналы отказа.

 

197. Для чего проводят тестовый контроль в радаре САРП?

Для проверки работоспособности САРП. Тестовый контроль проводится автоматически через определенный интервал времени  или включается  по запросу оператора.  В период прохождения тестового контроля продолжаются нормальное функционирование САРП.

 

198. Что означает в САРП – TM(TRUE MONITOR)?

Режим истинного движения.

 

199. Что означает в САРП RELATIVE MOTION (RM)?

Режим относительного движения.

 

200. Достоинства и недостатки режима истинного и относительного движения в САРП?

В ЛИД  этом режиме все цели и свое судно имеют векторы.  В режиме ЛИД дистанция и время расхождения оцениваются более приближенно, чем в режиме ЛОД. Кроме того, по сравнению с векторами ЛОД при формировании векторов ЛИД дополнительно вносятся погрешности вследствие погрешностей курса и скорости своего судна, которые могут оказать существенное влияние на оценку степени опасности расхождения. Поэтому оценка степени опасности столкновения не должна основываться только на сведениях об истинном движении. Оценивая степень опасности по ЛИД, надо дополнительно или переключить в режим ЛОД или использовать цифровую информацию о Дкр и Ткр. При использовании режима ИД эхо-сигналы перемещаются по ЛИД.

 

201. Какие ориентировки изображения используются в САРП в режиме истинного движения?

Если выбран режим TM(TRUE MONITOR), то будут доступны только два режима ориентации NORTH-UP или COURSE-UP.

 

202. Какие ориентировки изображения используются в САРП в режиме относительного движения?

В режиме относительного движения RELATIVE MOTION (RM) любой режим ориентации доступен. (NORTH-UP , COURSE-UP, HEAD UP).

 

203. Как включить режимы движения в САРП?

Режим относительного движения получают путем продолжительного нажатия на клавишу TM/RM.

 

204. Преимущества режима относительного движения в САРП?

Режим относительного движения обычно используется для более точной оценки ситуации сближения и позволяет значительно проще определить степень опасности по расположению ЛОД относительно допустимой зоны кратчайшего сближения. Поэтому его рекомендуется использовать в районах интенсивного судоходства, а в условиях ограниченной видимости для оценки ситуации и выбора маневра.

 

205. Применение режима истинного движения в САРП?

ИД применяется для анализа обстановки.

 

206. Применение режима относительного движения в САРП?

ОД – для определения степени опасности и выбора маневра.

 

207. Последовательность действий судоводителя при решении задачи расхождения?

1) своевременное обнаружение эхо-сигнала;

2) определение его относительной позиции (снятие отсчетов пеленгов и дистанций через определенные интервалы времени);

3) оценка степени опасности сближения (определение Дкр, Ткр,

4) определение курса и скорости цели, обнаружение изменений в ее элементах движения;

5) принятие решения о необходимости маневрирования;

6) определение необходимых изменений курса и (или) скорости для расхождения с опасной целью в заданной (выбранной) дистанции;

7) оценка последствий предполагаемого маневра своего судна на расхождение с другими судами (учет потенциально опасных судов);

8) оценка навигационной безопасности предполагаемого маневра;

9) принятие решения на маневр с учетом пп.6,7,8 в соответствии с МППСС-72, обычной морской практикой с обстоятельствами данного случая;

10) осуществление маневра;

11) контроль за эффективностью предпринятых действий;

12) оценка последствий предполагаемого маневра своего судна по возвращению к прежним элементам движения;

13) осуществление маневра по возвращению к прежним элементам движения;

14) контроль за безопасностью расхождения после возвращения к прежним элементам движения.

Автоматически, т.е без оператора. Выполняются пп.2,3,4. САРП самостоятельно получает необходимую информацию, обрабатывает ее, представляя оператору данные о пеленге и дистанции до цели, ее курсе и скорости, дистанции кратчайшего сближения и времени до него.

Автоматизировано, т.е с участием оператора, выполняются пп.1,6,7,8,11,12,14. При установке оператором режима автоматического захвата п.1 может выполняться САРП автоматически. Однако вследствие свойственных САРП ограничений полностью полагаться на САРП на этом, наиболее важном этапе нельзя.

При выполнении пп.6,7,8,12 САРП производит расчет последствий предполагаемых изменений курса или скорости, задаваемых оператором.

При выполнении пп.6,7,8,12 САРП производит расчет последствий предполагаемых изменений пп11 и 14 САРП вычисляет параметры расхождения после изменения элементов движения своего судна, а оператор сопоставляет фактическое развитие ситуации с планировавшимся.

 

208. Достоинства и недостатки режимов “Север”, “Курс” и “Курс стабилизированный”?

Достоинствами режима «Север»  являются: стабильность изображения при рыскании и повороте судна;

– возможность непосредственного измерения пеленга на ориентир; одинаковое взаимное расположение объектов на морской карте и экране РЛС. Основным недостатком режима «Север» является несовпадение изображения на экране РЛС с визуально наблюдаемой картиной, которое особенно проявляется при плавании курсами южных направлений. Достоинством режима «Курс» является совпадение визуального и радиолокационного изображения относительно ДП, что значительно облегчает ориентировку судоводителя, особенно при плавании в стесненных условиях. Недостатками режима «Курс» являются: смазывание изображения при повороте и рыскании; невозможность непосредственного измерения пеленга, что вызывает необходимость его расчета; более низкая точность определения курсового угла и расчета пеленга; невозможность использования этого режима в режиме истинного движения; расхождение изображения на морской карте и на экране локатора.

Неудобство наблюдений за экраном при курсах южных направлений режима «Север», а также смазывание  картины при повороте в режиме «Курс» устраняется применением режима «Курс стабилизированный».

 

209. Достоинства и недостатки режимов истинного и относительного движения?

При стабилизации изображения в режиме ИД собственное судно и эхо-сигналы объектов перемещаются относительно земной поверхности по линиям истинного движения (ЛИД), соответствующим их истинным курсам и скоростям. Таким образом режим ИД  позволяет получать значения курса и скорости встречных судов. Но недостатком ИД является необходимость периодического возвращения центра развертки в исходную точку. При стабилизации изображения в режиме ОД место своего судна представляется условно неподвижным и находящимся в начале развертки. Эхо-сигналы объектов при этом перемещаются по линиям относительного движения (ЛОД) с относительной скоростью Vо, равной геометрической разности скоростей  собственного Vн и встречного Vц судов. ИД применяется для анализа обстановки, а ОД удобно для определения степени опасности и выбора маневра.

 

210. Использование САРП при проигрывании маневра?

При необходимости выполнения маневра для обеспечения безопасного расхождения с судами-целями необходимо установить время задержки начала маневра, которое будет исчисляться в минутах от момента начала имитации маневра. Для проигрывания маневра необходимо включить режим “Trial mode”.  В этом режиме мы получаем возможность проиграть маневр собственного судна изменением курса или скорости и, оценив результаты проигранного маневра на соответствие правил МППСС-72, выбрать наиболее оптимальный маневр.

 

211. Особенности использования САРП в стесненных условиях?

Для выполнения расхождения при плавании на подходах к берегу, в узкостях и на реках, когда район свободного водного пространства ограничен небольшим расстоянием, рекомендуется использовать 3-х (4-х) и 1,5 –мильную шкалу. Уместно отметить, что использование САРП  в стесненных условиях при частом маневрировании собственного и других судов является нецелесообразным. В таких случаях рекомендуется перевести САРП в режим РЛС.

 

212. Алгоритмы обработки информации в САРП?

Обработка информации в САРП производится по такому алгоритму: захват целей для автосопровождения;

Вычисление параметров движения целей, полярных координат и параметров кратчайшего сближения с сопровождаемыми судами; проигрывание маневра в режиме имитации маневра при наличии опасных судов;

выполнение маневра собственного судна; оценка результатов маневра, выполнение необходимых корректирующих действий после выполнения маневра; расчет времени возврата собственного судна к первоначальным параметрам движения.

 

213. Какой значительный эффект обеспечивает применение РНП нам морском судне?

Применение РНП обеспечивает значительный экономический эффект в результате уменьшения.

навигационной безаварийности судов и сокращения потерь ходового времени вследствие плохой видимости. Несмотря на их высокую стоимость, их использование окупает затраченные средства.

 

214. Что увеличивает и кому облегчает труд применение РНП на морских судах?

Применение РНП на морских судах увеличивает безопасность плавания и возможность облегчить труд судоводителя при их использовании в самых сложных условиях.

 

Все українською мовою. Заняття і запитання та відподіді з предмета

Радіонавігаційні прилади та системи.

3.Конспект РНП та системи українською мовою.

Конспект заняття 1.

Тема. Вступ. Цілі та завдання дисципліни. Загальне Ознайомлення з розділами програми. Призначення радіонавігаційніх приладів на морському транспорті.

План

1. Вступ. Цілі та завдання дисципліни. Загальне Ознайомлення з розділамі програми
2. Призначення радіонавігаційніх приладів на морському транспорті.

 

1. Безаварійне і економічно ефективне судноводіння в сучасних умовах вимагає досить частого отримання інформації про місцезнаходження власного судна і всіх інших судів з якими можливо небезпечне зближення при плаванні.

Необхідна навігаційна інформація забезпечується різними технічними засобами судноводіння, основними з яких є радіонавігаційні прилади та системи.

Вивчивши фізичні основи різних РНП судноводій зможе грамотно використовувати їх в судноводінні, забезпечуючи безпеку мореплавання.

 

2. Застосування РНП забезпечує значний економічний ефект в результаті зменшення навігаційної безаварійності судів і скорочення втрат ходового часу, внаслідок поганої видимості. Незважаючи на їх високу вартість, їх використання окупає витрачені кошти. Нехтування інформацією РНП або невміле їх використання приводило в ряді випадків до аварії з великою шкодою як для судновласників, так і для навколишнього середовища. Застосування РНП на морських судах збільшує безпеку плавання і можливість полегшити працю судноводія при їх використанні в найскладніших умовах, а також економічну ефективність приладів в процесі експлуатації.

 

Конспект . Заняття 2

Тема. Автоматизовані радіолокаційні и навігаційні комплекси.

План

1. Загальні відомості про автоматизовані радіолокаційні і радіонавігаційні комплекси.
2. Призначення радіолокаційних комплексів.

 

Зміст заняття

1. Не дивлячись на оснащеність сучасних суден різними навігаційними приладами, збільшення водотоннажності, швидкостей та інтенсивності руху суден веде до зростання числа навігаційних аварій, найбільш важкими з яких є зіткнення і посадка на мілину. Використання РЛС сприяє попередженню зіткнень суден, однак вимагає певних витрат часу на обробку інформації.

Запобігання посадки на мілину і плавання по найбільш коротким і вигідним шляхах вимагає підвищення точності і надійності визначення місця судна в будь-якому районі плавання при скороченні витрат часу на визначення. Застосування на судах РЛС, прийомоіндікаторов РНС, систем автоматизованої радіолокаційної прокладки (ЗАРП), автоматичної ідентифікаційної системи (АІС) сприяє в значній мірі вирішення цього завдання. Істотне підвищення точності визначень місця судна, вирішення питання безпечного розходження суден можливо при комплексному використанні РНП і систем, яке дозволяє повніше використовувати переваги і зменшити недоліки кожної з них.

Тому доцільно, особливо на великотоннажних судах, всі навігаційні засоби об’єднати в автоматизований навігаційний комплекс.

 

2. Призначенням радіолокаційних комплексів є автоматизація обробки отриманої від суднової РЛС інформації, видачі її в легко сприймаючій формі для оцінки небезпеки зіткнення і вибору маневру безпечного розходження.

ІМО були сформульовані вимоги до РЛС, що автоматизують обробку і видачу інформації для вирішення завдання безпечного розходження суден.

ЗАРП- засоби  автоматизованої радіолокаційної прокладки.

ЗАРП повинен забезпечує виконання таких функцій:

– забезпечувати зменшення психологічного навантаження на судноводія і отримання безперервної точної та оперативної оцінки обстановки при багатьох цілях;

– виявляти цілі не гірше, ніж це робиться судноводієм при спостереженні за екраном;

– захоплювати (вибирати) цілі вручну або автоматично;

– супроводжувати не менше 20 цілей в автоматичному режимі і 10 цілей при використанні ручного режиму захоплення;

– за запитом показувати на екрані не менше чотирьох попередніх рівномірно розподілених за часом позицій будь-якої цілі.

– видавати інформацію про курс і швидкість цілі в векторній формі (через 1 хвилину повинен видаватися напрямок руху цілі, через 3 хвилини  рух з певною точністю.

– мати попереджувальну сигналізацію про небезпечність і втрачені  цілі.

– видавати відстань до цілі, пеленг, відстань до точки найкоротшого зближення.

– дозволяти виконувати програвання (імітацію) маневру власного судна для виявлення його впливу на всі супроводжувані цілі.

 

Конспект . Заняття 3.

Тема. АІС. Загальне Ознайомлення

План

1. Загальні відомості про АІС.
2. Переваги АІС.
3. Недоліки АІС.

 

Зміст заняття

1. Автоматична ідентифікаційна система (АІС) забезпечує автоматичний обмін навігаційної та іншою інформацією, пов’язаною з безпекою мореплавання, між судновими і іншими станціями АІС по спеціальному каналу радіозв’язку. Для передачі і прийому інформації в АІС використовується транспондер УКХ діапазону, що забезпечує дальність дії 25-30 миль в залежності від висоти антен. Однією з причин появи АІС з’явилися наявні обмеження РЛС і ЗАРП для вирішення завдання попередження зіткнення суден.

АІС як і радар, є датчиком інформації про розташування суден.

 

2. Переваги АІС, що усувають деякі з таких обмежень при вирішенні завдань щодо попередження зіткнень судів, зводяться до наступного:

2.1. Взаємний обмін координатами, визначеними з високою точністю за допомогою GPS.

2.2. На роботу АІС не впливають опади і хвилювання моря, як це має місце при використанні РЛС, що забезпечує можливість спостереження за малими суднами в умовах сильного хвилювання моря.

2.3. Попередженню зіткнень судів сприятиме також взаємний обмін між учасниками руху інформацією про тип судна, його осадку, розміри і навігаційні параметри.  Практично виключається можливість втрати супроводу цілей в той час як Радар ЗАРП допускають таку можливість при певних умовах. Передача позивних або назви судна дає можливість адресного виклику судна по УКХ в незрозумілих або небезпечних ситуаціях.

2.4. Можливість виявлення цілей в тіньових секторах радарів (за островом, за поворотами річки  і т.д.)

2.5. Взаємний обмін інформацією між суднами про тип судна, його осадку, розміри і навігаційні параметри, а також про плановані маневри, забезпечує попередження зіткнення суден.

 

3. Поряд з очевидними перевагами, АІС володіє і істотними недоліками.

До таких недоліків відносяться наступні:

3.1. Ефективне використання АІС можливо тільки при оснащенні всіх суден, включаючи малотоннажні, конвенційною апаратурою АІС і конвенційною апаратурою відображення інформації від АІС і РЛС, що дозволяє вирішувати завдання попередження зіткнення суден.

3.2. АІС ніколи не замінить РЛС, оскільки її інформація відноситься тільки до об’єктів, на яких встановлені транспондери, в той час як радіолокатор дозволяє спостерігати будь-які об’єкти, що відображають радіохвилі (знаки навігаційного огородження, берегову лінію і ін.)

3.3. Впровадженню на суднах підлягає тільки те обладнання АІС, параметри якого жорстко регламентовані на міжнародній основі. У цьому випадку буде забезпечена сумісність обладнання, встановленого на різних суднах, і висока ефективність його використання.

3.4. Судноводії повинні брати до уваги той фактор, що на зустрічних суднах АІС може вийти зі строю або бути виключенною.

 

В даний час на судах встановлюється апаратура, де на екрані одночасно «чотири в одному» РЛС, ЗАРП, Електронна карта, АІС.

Завдяки перерахованим вище перевагам АІС, в 1999 році ІМО підготувала і прийняла пропозиції щодо включення в главу V SOLAS положення по порядку установки АІС на судна. Згідно з цим рішенням, починаючи з 1 липня 2002 року і закінчуючи 1 липня 2008 року, всі судна повинні мати на борту АІС.

 

Конспект заняття № 4.

Тема. Автоматична ідентифікаційна система. (АІС) і її використання в

судноводінні.

План

1. Призначення, застосування, склад, вимога ІМО до АІС.

 

Зміст заняття.

 

1. АІС Автоматичне ідентифікаційна система. AIS Automatic Identification

System – в судноплавстві система служить для ідентифікації суден, їх габаритів,

курсу та інших даних за допомогою радіохвиль УКХ діапазону. Останнім часом

з’явилася тенденція трактувати АІС як Автоматична інформаційна система,

(англ. AIS Automatic Information System), що пов’язано з розширенням

функціональності системи в порівнянні з ординарної завданням ідентифікації

суден. Відповідно до Конвенції SOLAS 74/88 є обов’язковим для суден

водотоннажністю понад 300 реєстрових тонн, що здійснюють міжнародні

рейси, суден водотоннажністю понад 500 реєстрових тонн, які не здійснюють

міжнародні рейси, і всіх пасажирських суден. Круїзні лайнери та яхти, з меншою

водотоннажністю, можуть бути обладнані приладом класу Б. Передача даних

здійснюється на міжнародних каналах зв’язку AIS1 і AIS2 в протоколі SOTDMA

Self Organising Time Division Multiple Accsess. Застосовується частотна

модуляція з маніпуляцією GMSK. З метою забезпечення уніфікації та

стандартизації АІС в Міжнародному Регламенті Радіозвязку закріплено для

використання в цілях АІС два канали: AIS1 (87В – 161,975 МГц) і

AIS2 (88В – 162,025 МГц), які повинні використовуватися повсюдно, за винятком регіонів з особливим частотним регулюванням.

АІС призначена для підвищення рівня безпеки мореплавства, ефективності

судноводіння і експлуатації центру управління рухом суден (ЦУРС), захисту

навколишнього середовища, забезпечуючи виконання таких функцій:

– як засіб попередження зіткнень в режимі судно-судно;

– як засіб отримання компетентними береговими службами інформації про судно

і вантаж;

– як засіб моніторингу та спостереження за судами, а також в операціях з пошуку

і рятування (SAR).

АІС система включає в себе наступні компоненти:

– УКХ передавач,

– один-два УКХ приймача,

– приймач глобальної супутникової навігації GPS, основним джерелом координат.

GPS – допоміжним і може братися від приймача GPS по шині NMEA;

– обладнання введення-виведення інформації на елементи управління.

Дія АІС засноване на прийомі і передачі повідомлень по УКХ хвилях. Передавач

АІС працює на більш довгих хвилях, ніж радари, що дозволяє проводити обмін

інформацією не тільки на прямих відстанях, але і місцевості, що має перешкоди

у вигляді не дуже великих об’єктів, а також при поганих погодних умовах. Хоча

досить одного радіоканалу, деякі АІС системи передають і отримують на двух

радіоканалах для того, щоб уникнути проблем інтерференції і не порушувати

комунікацію інших об’єктів.

Повідомлення АІС можуть містити:

– ідентифікаційну інформацію про об’єкт,

– інформацію про стан об’єкта, що отримується автоматично з елементів

управління об’єктом (в тому числі з деяких електрорадіонавігаційних приладів),

– інформацію про географічні та тимчасової координати, які АІС отримує від

глобальної навігаційної супутникової системи,

– інформацію, що вводиться вручну обслуговуючим персоналом об’єкта (пов’язані з безпекою).

 

Заняття № 5

Тема. Автоматична ідентифікаційна система. (АІС) і її використання для

навігації.

План

1. Функціональні особливості АІС.
2. Панель управління АІС.

 

Зміст заняття.

1. АІС- автоматична ідентифікаційна система. Вона здійснює

автоматичну передачу інформації.. До складу станції АІС входить пульт

управління і відображення, що забезпечує доступ з боку оператора для реалізації

всіх функцій АІС. АІС може передавати інформацію в напрямках судно-судно,

судно-берег. Працювати в автоматичному безперервному режимі, включається

оператором. АІС виконує наступні функції: автоматичну ідентифікацію суден;

самоорганізацію системи і управління доступом до радіоканалу; прийом даних

по радіоканалу від інших суден і берегових центрів; передачу власних даних в

радіоканал для використання іншими судами і береговими центрами; збереження

статичних даних призначених для автоматичної передачі в радіоканал; видачу

даних прийнятих з радіоканалу від інших об’єктів АІС, для відображення в устрої

представлення даних АІС; визначення координат і параметрів GPS приймача.

Згідно Резолюції ІМО МSC -74, АІС повинен передавати наступну інформацію,

розбиту на три основні групи: 1. Статичні дані судна; 2. Динамічні дані; 3. Рейсові

дані. До складу суднової інформації, що надається системою AIS, повинна

входити:

Статична інформація:

– Номер IMO (якщо є);

– Позивний і назва судна;

– Довжина і ширина судна;

– Тип судна;

– Положення прийомної антени системи визначення місця розташування на

судні (на кормі або на носі, по лівому або правому борту від діаметраль-

ної лінії).

Динамічна інформація:

– Координати судна із зазначенням точності і достовірності даних;

– Час за всесвітнім скоординованим часом;

– Курс;

– Швидкістсть;

– Напрямок;

– Режим експлуатації (судно, позбавлене можливості управлятися, на яко-

рі, і т.д. – ручне введення інформації);

– Швидкість повороту (в разі маневру);

– Додаткова інформація – кут крену (при наявності датчика);

– Додаткова інформація – кільова і бортова хитавиця (при наявності

датчика).

Інформація, пов’язана з виконуваних рейсом:

– Осадка судна;

– Небезпечний вантаж (тип);

– Порт призначення і розрахунковий час прибуття (на розсуд капітана);

Раннє і надійне виявлення маломірних суден в умовах перешкод від

морської поверхні і в умовах обмеженої видимості тепер теж стало

реальністю за умови, що ці маломірні судна застосовують технічні

засоби АІС. Якщо всі великі судна і можна сподіватися багато маломірних

суден, будуть обладнані системами АІС, ці технічні засоби внесуть великий

внесок у безпеку судноплавства і захист навколишнього морського

середовища.

 

2. (AIS Controler) Контролер автоматичної системи ідентифікації:
3. Передня панель (From Panel).

2.Рідкокристалічний екран (LCD).

3.Положення свого судна (Own ship s position).

4. Ідентифікуване судно (Identified ship).

5.Меню / вибір програм / (Menu).

6. Кнопка напрямки курсора (Cursor buttons).
7. Функціональні кнопки (Functional buttons).

8.Ввод даних (Enter).

9. Виключення

електроживлення (OFF).

10.Включення електроживлення / Підсвічування екрану

(Power Din).

11.Сигналізація / Скидання даних (Alarm / Clear).

12. Масштаб екрану (Scale).

13.Суда зі станціями АІС (Ships identified / AIS.

14. Данні ідентифікованого судна (Identified ships information).

15.Установочний кронштейн (Mout bracket).

 

Екран з інформацією про ідентифіковані судна. Screen window with information

about identified vessels):

1. Список ідентифікованих суднів і інформація (List of ships identified and

information).

2.Пеленг на ідентифіковане судно (Bearing).

3.Дистанція до ідентифікованого судна (Range).

4. Ім’я ідентифікованого судна (Name).
5. Координати судна (Ship s position).
6. Швидкість і курс судна (SOG / COG speed over ground / Course over ground)

 

Антена з автоматичним відводом приемопередатчиком (Transponder):

1. Автоматичний приймач (Transponder).
2. Антенна УКХ діапазону (VHF Antenna).

 

Конспект . Заняття 6.

Тема. Класифікація сучасних супутникових навігаційніх систем та їх використання в навігації.

План

1. Прийомоіндикатор GPS «Фуруно»

 

Зміст заняття

1. Прийомоіндикатор GPS «Фуруно» GP-32 являє собою вдосконалений Прийомоіндикатор навігаційної супутникової системи GPS з приймачем WAAS, розроблений для морських суден. Потужний процесор обробляє з високою швидкістю дані визначення і уточнення місця розташування, використовуючи поправку WAAS. Зручний для робіт прокладальник зберігає в пам’яті приладу до 1000 точок траєкторії судна.

Можливі такі режими відображення:

Plotter (Прокладальник),

Nav Data (Навігаційні дані),

Steering (Управління судном),

Highway (Магістраль),

Speedometer (Спідометр) і два настроюються користувачем режиму.

У режимі «Управління судном» дається інтуїтивно-зрозуміла індикація курсу судна і ухилення від курсу (XTE).

Режим «Магістраль» застосовується при проходженні в місце призначення або по серії шляхових точок запланованого маршруту. Зручна для користувача конструкція приладу забезпечує безпосереднє управління з мінімальним використанням клавіш. В системі передбачений ряд попереджувальних сигналів для оповіщення про прибуття в задану зону або відхід з неї (сигнал про прибуття / дрейфі на якорі), вихід величини XTE за встановлені порогові значення, сигнал про спрацьовує сигналізація і ін. WAAS, Глобальна система диференціальних поправок є навігаційною системою GPS, яка вносить коригувальні поправки через геостаціонарні супутники. Федеральне управління цивільної авіації США (USA FAA) відчуває цю систему і аналогічні з використанням супутникових систем збільшення точності (SBAS). Оскільки система WAAS працює на тій же частоті, що і GPS, то для прийому відповідних сигналів можна використовувати одну антену. В даний час працюють два геостаціонарних супутника Инмарсат: Западноатлантіческій (AOR-W) і Тихоокеанський (POR). Аналогічні системи розробляються в Японії (MSAS: багатофункціональна супутникова система збільшення точності) і Європі (EGNOS: Європейська геостаціонарна система навігаційного покриття). Передбачається, що вони будуть повністю взаємодіючими і сумісними. Основними складовими помилки в одночастотної системі GPS є догляд годин приймача і відхилення сигналу внаслідок рефракції. Наземні базові станції WAAS ведуть моніторинг сузір’я супутників GPS і передають дані про помилки GPS на супутник WAAS через наземну центральну станцію. Супутники зв’язку або Инмарсат передають диференціальну поправку користувачам

Особливості :

• Підвищена точність завдяки вбудованому приймачу WAAS
• 4,5-дюймовий сріблястий яскравий рідкокристалічний дисплей
• Різні режими відображення для виконання всіх навігаційних вимог
• Збереження в пам’яті до 999 шляхових точок, 50 маршрутів і 1000 точок траєкторій
• Функція швидкого введення шляхової точки
• Програмовані екрани навігаціоннихданних
• Функція Track Back (Назад по траєкторії) для повернення за пройденим шляхом, прокладеним через задані користувачем інтервали
• Завантаження шляхових точок і маршрутів в прилад / з приладу через порт RS-232C

GPS- GLOBAL POSITION SISTEM. Супутникової навігаційної системи забезпечують цілодобове високоточне визначення місця і швидкості судна для необмеженого числа користувачів, при будь-яких погодних умовах, постійно як на Землі так і поблизу її поверхні. Об’єктивні умови призвели до того, що більшість судів обладнані Прийомоіндикаторами GPS фірми FURUNO. Ці Прийомоіндикатори дають можливість судноводіям не тільки визначити місце і швидкість судна, але і вирішувати ряд навігаційних завдань.

 

Заняття № 7

Тема. Теоретичне обґрунтування і практичне застосування супутникових

навігаційних систем. GPS NAVSTAR.

План

1. РНС NAVSTAR – призначення і застосування.

 

Зміст заняття.

1. Система NAVSTAR – GPS, включає 24 супутника, розташованих на висоті

20 146 км.

Таким чином, в будь-якій точці земної кулі в межах прямої видимості

є не менше чотирьох супутників в конфігурації, сприятливій для визначення місця

знаходження. Ці супутники розміщуються на шістьох орбітах, на кожній орбіті

знаходиться 4 супутника. Для управління супутниками на Землі розташовані

5 контрольних баз, разом з центром керування. Центр управління безперервно

отримує дані про стан космічних апаратів, синхронізує роботу системи, посилає

керуючі дії супутників для корекції їх орбіт і корекції бортових годин. Контрольні станції на Землі стежать за положенням супутників на орбіті, уточнюють їх

положення, проводячи зміни по командним радіолініям.

Система «Навстар» заснована на обчисленні відстані від користувача до

супутника за вимірюванням часу від передачі сигналу супутником до прийому

цього сигналу користувачем.

Точні координати можуть бути обчислені для місця на поверхні Землі за

вимірюваннями відстаней від групи супутників. Супутники є пунктами з

відомими координатами. Таким чином, знаючи відстань до трьох супутників,

можна обчислити координати обумовленої точки. Відстань до супутників

визначається за вимірюваннями часу проходження радіосигналу від космічного

апарату до приймача помножена на швидкість світла.

 

Заняття № 8

Тема. Визначення місця судна засобами радіонавігації.

План.

1. GPS Navigator (на прикладі Furuno GPS Navigator, призначення і практичне

використання.

2. Порядок введення путьових точок

 

Зміст заняття.

1. Для грамотного користування радіонавігаційними приладами необхідно

ознайомитися з їх технічними характеристиками і тактичними можливостями.

Склад системи:

Прийомоіндикатор Furuno GPS Navigator складається з антени,

антенного кабелю і дісплея, а також мережевого кабелю.

Засоби управління:

Фото.1. Подача живлення на прилад здійснюється натисканням

клавіші DIM / PWR. Вимкнення напруги живлення здійснюється тією ж

клавішею, що і при включенні. Необхідно натиснути клавішу DIM / PWR і

утримувати її в натиснутому положенні поки екран дисплея не очиститься

повністю. Яскравість або контрастність регулюється клавішами: вгору; вниз;

вліво; вправо; після натискання на клавішу DIM / PWR.

Навігатор має чотири режими роботи дісплея: режим плоттера, режим

відображення навігаційних даних, режим хайвей і режим управління.

Для вибору потрібного режиму використовується клавіша DISP. З кожним

натисканням клавіші по черзі на дисплеї з’являються перераховані вище режими.

Фото 2. Перший режим-режим плоттера дає інформацію про траєкторію руху

судна, координатах, швидкості і встановленому горизонтальному масштабі.

Фото 3. Найбільш часто використовуваний режим хайвей дає можливість

судноводію бачити на екрані дисплея тривимірний вигляд руху судна до путьової

Точки і навігаційні дані.

Фото 4. Інформація необхідна для управління судном може бути отримана в

режимі управління. В цьому режимі відображається відстань, пеленг, ETA, курс,

швидкість

Фото 5. У режимі навігаційних даних на дісплеї відображаються

координати судна, курс, швидкість, дата і час.

 

2. Введення путьових точок є одним із головних завдань для навігаційного

плануванні переходу. Загальним для всіх цих способів є те, що всі вони

виконуються в режимі плотерів.

Використання клавіші «MENU» для введення путьової точки.

2.1. Особливості введення путьової точки цим способом є те, що клавіша

«MENU» натискається двічі і при цьому на дисплеї з’являється головне меню

MAIN MENU.

2.2. Вибирають пункт меню WAYPOINTS.

2.3. Натискають клавішу «ENT», при цьому на дисплеї з’являється вікно введення

нової путьової точки:

ENTER A NEW WYPT NAME?

001_______?

(001: DEFAULT NAME)

2.4. Вводиться ім’я і натискається ENT.

NAME: 001

34 ° 91’836 N

135 ° 12’059 E

12 – DEC 2011

EXIT?

Такий вигляд має вікно при введенні широти і довготи точки шляху.

2.5. За допомогою клавіш управління курсором поміщають курсор на другий рядок

(широта) і натискається «ENT». Після цього вводиться широта і натискається

«ENT».

2.6. Перевівши курсор на третій рядок, натискають клавішу «ENT» і вводиться

довгота.

2.7. Курсор знаходиться на EXIT? Натисніть «ENT» для завершення роботи.

2.8. Для завершення роботи натискається кнопка «MENU» панелі управління

дисплеєм два рази.

 

Заняття № 9

Тема. GPS і їх використання.

План.

1. Створення маршруту.
2. Функція «Людина за бортом»

Зміст заняття.

1. Послідовність путьових точок які ведуть до місця призначення, називається

маршрутом.

Створення маршруту.

GPS – NAVIGATOR може зберігати  маршрути кожен з яких може місти

путьові точки. Найпростіший шлях створення маршруту – це введення

відповідних путьових точок попередньо з подальшою вибіркою їх з путьових

точок. Але можна вводити також путьові точки в процесі створення маршруту.

1. Натискається клавіша «MENU» два рази
2. Вибирається ROUTES.
3. Після натискання «ENT» на екрані з’являється наступне вікно:

ROUTES

NO NEW?

1. ROUTE – 01 EXIT?

CMMT: EMPTU ROUTE.

01____

02____

03____

2. Натискається клавіша «ENT».
3. Натискаючи клавіші>; <Набирають початкову точку маршруту.
4. Для перекладу курсора на наступний рядок двічі натискається кнопка «ENT».
5. Повторюючи кроки 3 і 4 вводять послідовно всі проміжні точки, які визначають

рух по даному маршруту.

6. Після цього вводиться кінцева колійна точка пункту призначення.
7. Вибирається EXIT?
8. Натисканням клавіші «ENT» записується маршрут. В остаточному варіанті на

дисплеї з’являється назва початкової та кінцевої точок маршруту поруч з номером

маршруту.

9. Натискається двічі клавіша «MENU»

 

2. Функція «Людина за бортом». MAN OVER BOARD (MOB).

Функція МОВ використовується для фіксування координат падіння людини за

борт і вироблення полярних координат на цю точку. Введено може бути тільки

один курсор МОВ. Подальше натискання клавіші «MARK MOB»

1. Натискається клавіша «MARK MOB». З’являється вікно МОВ.

NAME: 001

34 ° 91’836 N

135 ° 12’059 E

12 – DEC 2011

EXIT МОВ?

2. Натискається > для вибору МОВ?
3. Натискається «ENT». З’являється наступне вікно:

SAVED TO MOB

GO TO MOB?

ARE YOU SURE

YES NO

 

Заняття № 10

Тема. GPS і їх використання в судноводінні.

План.

1. Генеральний курс.

Зміст заняття

1. Генеральний курс і генеральне плавання за маршрутом отримують як пеленг і

відстань між першою і останньою точкою маршруту. Крім того на дісплеї

виводиться час до підходу до заданої точки та ETA.

Порядок вирішення даного завдання наступний:

1. Натискається двічі клавіша «MENU».
2. Вибирається CALCULATE і натискається «ENT».
3. Вибирається ROUTE і натискається «ENT».
4. Натискається «ENT».
5. Вибирається номер маршруту і натискається «ENT».

З’являється екран дисплея в наступному вигляді:

1. AUTO.
2. MANU.
3. Вибираются AUTO або MАNU. При виборі AUTO використовується середня

швидкість судна, при виборі MАNU швидкість вводиться вручну.

2. Натискається «ENT». При виборі AUTO завдання вирішується без будь – яких

додаткових дій. Якщо вибирається MАNU, натискається «ENT», вводиться

швидкість за допомогою управління курсором і натискається «ENT» ще раз.

 

Заняття № 11

Тема. GPS і їх використання для навігації.

План.

1. Сигнал тривоги.

 

Зміст заняття.

Прийомоіндикатор дає можливість контролювати окремі події шляхом подачі

сигналів зумером і повідомлення видається на екрані дісплея. Це сигнал про

прибуття в точку призначення (ARRIVAL ALARM), сигнал тривоги при виході з

якірного місця (ANCOR WATCH ALARM), сигнал догляду заданого курсу (XTE

ALARM), сигнал тривоги по швидкості (SPEED ALARM). Сигнали тривоги

виникають, коли порушуються встановлені величин для даних сигналів.

Установки для кожного з перерахованих вище сигналів задаються приблизно по

одній і тій же схемі. Покажемо це на прикладі установки сигналу про вихід з

якірного місця. З огляду на, що цей сигнал тривоги виникає якщо судно починає

рухатися, в той час, коли воно повинно знаходитися в спокої, перш ніж ставити

установки для цього сигналу тривоги, встановлюється місце перебування судна в

якості точки призначення.

Після цього все виконується за загальноприйнятою схемою установки сигналів.

1. Двічі натискається кнопка «MENU».
2. Вибирається ALARMS.
3. Натискається «ENT»
4. Курсор знаходиться на першому рядку MENU.
5. Якщо: ANC вже обраний, то натискається > і «ENT» і встановлюється діапазон

спрацьовування сигналу тривоги за допомогою клавіш управління курсором і

натискається кнопка «MENU» два рази.

6. Якщо: ANC ще не вибрано, натискається ENT і на екрані дисплея з’являється

слова: OFF, ARV, ANC

7. Вибирається ANC і натискається «ENT».
8. Натискається «ENT». Вводиться діапазон спрацьовування сигналу тривоги

(морських милях) за допомогою клавіш управління курсором.

9. Натискається «ENT»
10. Натискається клавіша «MENU» два рази.
11. Для відключення цього сигналу, виберіть OFF.

 

Конспект . Заняття 12.

Тема. Використання РЛС в судноводінні.

План

1. Принцип дії РЛС.
2. Завдання, які дозволяє вирішувати РЛС.

 

1. Радіолокаційною станцією або радіолокатором, називається пристрій, призначений для виявлення об’єктом і визначення їх координат за допомогою радіохвиль, що відбиваються від цих об’єктів. Для виявлення об’єктів досить здійснити випромінювання радіохвиль і на прийом після відображення від цього об’єкта. Але для визначення координат (напрямок) і відстані відбувається випромінювання і прийом радіохвиль, протягом від об’єкта і назад. Отже РЛС повинна мати приймально-передавальний пристрій, що забезпечує направлене випромінювання і прийом, а також індикаторний пристрій, що визначає координати об’єкта. Щоб під час прийому слабо відбитих сигналів не було перешкод від власного випромінювання, його зазвичай здійснюють у вигляді короткочасних посилок імпульсів в проміжках між якими приймають відбиті сигнали (ехосигнали). У зв’язку з цим в РЛС має бути синхронізуючий пристрій, що забезпечує узгодження і періодичність роботи.

 

Технічні характеристики РЛС.

Довжина хвилі. Частота повторення імпульсів. Період повторення імпульсів. Імпульсна потужність випромінювання. Середня потужність випромінювання. Посилення антени. Ширина променя антени. Частота обертання антени. Чутливість приймача. Смуга про пускання приймача.

 

Характеристики індикаторного пристрою РЛС. Тип індикації. Вид орієнтування зображення. Діаметр екрану індикатора. Масштаб зображення (к-ть шкал дальності). Якість екрану.

 

2. РЛС дозволяє вирішувати наступні завдання:

2.1. Визначати місце судна за орієнтирами, шляхом вимірювання пеленга і відстані.

2.2.  Пізнавати берегову лінію і глазомірно орієнтуватися в умовах обмеженого простору;

2.3. Виявляти надводні навігаційні небезпеки і орієнтири, лід, райони

зливових і снігових зарядів.

2.4. Виявляти зустрічні судна, спостерігати за їх переміщенням, визначати

елементи їх руху і безпечно розходитися з ними.

 

 

Конспект . Заняття 13.

Тема. Використання РЛС для навігації.

План

1. Структурна схема РЛС.
2. Навігаційні характеристики РЛС.

 

Зміст заняття.

1. Структурна схема суднової РЛС.

Синхронізатор періодично запускає передавач і одночасно з ним індикатор. Потужний короткочасний імпульс високочастотних коливань, що виробляється передавачем, надходить в антену і випромінюється нею в заданому напрямку у вигляді вузького променя. Після відбиття від об’єкта слабкий високочастотний імпульс повертається до антени і подається на вхід приймача.

Для спрощення конструкції РЛС одну і ту ж антену використовують як для випромінювання, так і для прийому. Підключення антени до передавача або приймача здійснюється за допомогою антенного перемикача.

Після посилення в приймачі імпульс детектується і надходить на індикатор. Так як початок роботи індикатора збігається з моментом випромінювання імпульсу у напрямку до об’єкту, то, зафіксувавши по індикатору момент приходу відбитого імпульсу можна визначити відстань до об’єкта.

У момент випромінювання імпульсу РЛС, електронний промінь, що викликає засвічення екрану індикатора, починає відхилятися з постійною швидкістю по радіусу. Напрямок відхилення променя задається кутовим положенням антени в горизонтальній площині. Відображений імпульс, поступаючи в індикатор, викликає збільшення яскравості променя розгортки, і на екрані індикатора в цей момент яскраво з’являється і світиться точка. Відстань від центру екрану до цієї точки визначає в масштабі відстань R від РЛС до об’єкта.

 

2. Навігаційні параметри РЛС.

2.1. Максимальна дальність дії

2.2. Мінімальна дальність дії.

2.3. Роздільна здатність по напрямку.

2.4. Роздільна здатність по відстані

2.5. Точність визначення напрямку.

2.6. Точність визначення відстані.

2.7. Частота надходження інформації

2.8. Перешкодозахищеність РЛС

 

максимальна дальність РЛС визначається найбільшою відстанню, на якому можливе виявлення об’єктів та вимірювання їх координат.

 

мінімальна дальність в РЛС визначається найменшою відстанню, ближче якого неможливо виявити об’єкти і визначити їх координати.

 

роздільна здатність у напрямку в РЛС визначається мінімальним кутом між двома об’єктами, розташованими на одній відстані від РЛС.

 

роздільна здатність по відстані РЛС визначається мінімальною відстанню між об’єктами, розташованими в одному напрямку, при якому вони розрізняються порізно на екрані індикатора.

 

точність визначення напрямку в РЛС характеризується величиною похибки з якої починається відлік курсового кута або пеленга на екрані індикатора, похибки вимірюються в градусах.

 

точність визначення відстані в РЛС характеризується величиною похибки, з якою починається відлік дистанції на екрані індикатора, вимірюється в метрах або відсотках від відстані і вказується при якій імовірності отримані ці дані.

 

частота надходження інформації в РЛС характеризується числом повторень або оновлень зображення на екрані в одиницю часу.

 

перешкодозахищеність РЛС визначає можливість збереження працездатності РЛС, при впливі різних перешкод.

 

Заняття 14

Тема. Плавання в умовах обмеженої видимості.

План

1. Дії вахтового помічника капітана при плаванні в умовах обмеженої видимості.
2. Властивості об’єктів які відображаються на РЛС.

 

Зміст заняття

1. При плаванні в умовах обмеженої видимості вахтовий помічник капітана:

– веде зчислення і визначає місце судна;

– забезпечує зорове і слухове спостереження;

– контролює роботу технічних засобів навігації;

– забезпечує подачу туманних сигналів;

– організовує і веде спостереження радіолокації з метою оцінки ситуації та отримання завчасного попередження про небезпеку зіткнення;

– негайно доповідає капітану про виявлення відміток небезпечних об’єктів на екрані РЛС, почутому туманному сигналі іншого судна.

 

2. Радіохвилі відбиваються від об’єктів. Так як всі об’єкти мають електричні властивості, що відрізняються від електричних властивостей повітря, то вони в меншому або більшому ступені виявляються радіолокатором.

Металеві об’єкти відображають радіохвилі краще, ніж дерев’яні.

Істотний вплив на ефективність відображення надає конфігурація поверхні, що відбиває. Чим більше ділянка, що представляє собою площу, перпендикулярну напрямку розповсюдження хвилі має поверхня тим ефективніше відображення, тим більше дальність виявлення.

Величини відображаючої площі залежить не тільки від їх розмірів, а й від ракурсу. Так судно, звернене бортом до РЛС, має велику відображає площу, ніж судно, звернене до неї носом або кормою.

Морська поверхня при відсутності хвилювання дає дзеркальне відображення в протилежну сторону, і не виявляється на екрані РЛС.

Хвилювання створює розсіяне відбиття, в результаті чого окремі хвилі виявляються на відстані декількох миль.

Плаваючий лід дає слабке віддзеркалення. Дальність виявлення його помітно зростає при хвилюванні моря, межі якого і визначає крижану кромку. Пористий лід виявляється краще, ніж гладкі крижані поля. Айсберги, особливо з розмитими формами, виявляються слабо.

Опади у вигляді дощу та снігу дають віддзеркалення, ефективність якого тим більше, чим більша щільність частинок.

Досить ефективне відображення створюють хмари. Грозові хмари можуть давати більш сильне відображення, чим берег на значних відстанях.

 

Заняття № 15

Тема. Устрій і принцип дії РЛС.

 

План

1. Принцип дії. РЛС.
2. Засоби контролю ті індикації радара, призначення кнопок,

ручок регулювання, настройки і управління радаром.

3. Підготовка РЛС до використання.

 

Зміст заняття.

 

1. Особливості апаратури судновий РЛС визначається застосуванням понад

високих частот  і спеціальних індикаторних пристроїв, а також роботою блоків в

імпульсному режимі.

Передавач РЛС виробляє потужні короткочасні імпульси

надвисокої частоти, що надходять для випромінювання в антену. Виробляються

такі імпульси за допомогою спеціального генератора. Антенний перемикач

забезпечує підключення антени до передавача для випромінювання імпульсу, а

після припинення випромінювання – до приймача. Перемикання відбувається з

настільки малою затримкою за часом і таким чином, що при випромінюванні

імпульсу в приймач не проходить енергія, здатна викликати його пошкодження.

Крім того, антенний перемикач оберігає приймач і в разі приходу на антену

імпульсів прийнятих від сусідніх РЛС. Слабкі відображені імпульси з антени

пройшовши через антенний перемикач надходять в приймач, де вони

перетворюються по частоті, посилюються і детектируются. Індикаторний

пристрій судновий РЛС фіксує на своєму екрані місце розташування всіх

виявлених об’єктів і дозволяє виміряти їх полярні координати (пеленг і

дистанцію). Для цього воно містить ряд функціональних пов’язаних один з одним

блоків які необхідні для управління індикатором і РЛС в цілому.

Судова радіолокаційна станція містить основні пристрої: антенний пристрій,

приймач, індикаторний пристрій.

Комплектація.

1. 1. Головний прилад. 2. Приймач. 3. Скануючий пристрій. 4. Екран радіолокатора.
2. Панель управління. 6. Металевий кожух. 7. Кабель.

 

2. Контроль і індикація радара.

Екран радіолокатора-Radar display (screen):

1. Шкала дальності-Range (0,125 / 0,25 / 0,50 / 0,75 / 1,5 / 3/6/12/24/48/96.
2. Режим випромінювання-TX
3. Градусная кругова шкала-Degree dial (0 ° – 360 °, розподіл 1 °, на шкалі 010 °, 20
4. Ціль (об’єкт) А-Target A
5. Центр розгортки (положення) -Scanning centre (ship’s position)
6. Електронний візир напрямки (пеленг) -Electronic bearing line
7. Візир дальності VRM (Variable range mark)
8. Відмітка курсу-HL heading line

Панель управління-Control panel:

1. Кнопка включення живлення – Power-ON / OFF
2. Кнопка випромінювання / Режим ожіданія- Transmit / Stand by
3. Ручка включення, виключення EBL1,

EBL2 (Electronic bearing line notating) -пеленг.

4. Ручка включення VRM1, VRM2, (Variable range mark)
5. Регулювання посилення – Gain
6. Налаштування приймача -Tune
7. Усунення перешкод від моря-Sea
8. Усунення перешкод від дощу, снега.-Rain, Snow
9. Шкала дальності Range UP / Range Down «+», «-»
10. Кульковий маніпулятор для управління руху радарних курсором і для вибору

рядків меню – Track ball

11. Регулювання кольоровості зображення-Brilliance

 

3. Підготовка РЛС до використання.
4. Включити радар відповідно до інструкції до виробу.
5. Радарне зображення, що з’являється при цьому на радарі, залежить від

положення в цей момент ручці налаштування на панелі управління.

3. Ручками настройки встановлюємо відповідні значення.

 

Конспект заняття 16.

Тема. Загальна характеристика РЛС.

План

1. Передавач.
2. Приймач.
3. Основні регулювання і управління радаром.

 

Зміст заняття.

1. Передавач РЛС виробляє потужні короткочасні імпульси надзвичайно високої частоти, момент випромінювання яких повинен бути узгоджений з початком розгортки на індикаторі. Вироблення коливань надзвичайно високої частоти здійснює генератор. Імпульсну роботу задає модулятор, керований синхроімпульсами від синхронізатора. Тривалість генеруючих імпульсів задається модулятором (0,05 .. 1.0 мкс) і зазвичай змінюється при перемиканні шкал дальності (менша тривалість на ближніх шкалах). Потужність коливань регулюється в передавачі РЛС зміною амплітуди імпульсів модулятора. Модулятор передавача забезпечує подачу на генератор потужних високовольтних імпульсів прямокутної форми заданої тривалості.

 

2. У приймачі РЛС виробляється перетворення відбитих від об’єктів імпульсів низької частоти, які надходять з антени в імпульси проміжної частоти, посилення імпульсів проміжної частоти їх детектування Регулювання напруги на відбивачі здійснюється вручну, або автоматично від блоку (TUNE). Посилення імпульсів проміжної частоти, проводиться за допомогою GAIN, Цей підсилювач має лінійну залежність вихідної напруги від вхідного. Регулюванням GAIN можна встановлювати найкращі умови для прийому слабких і сильних сигналів. При малому посилення ближні об’єкти будуть виявляється добре, а дальні загубляться в шумі. При великому посиленні, достатньому для прийому далеких об’єктів, можуть  бути втрачені сигнали від ближніх об’єктів які знаходяться в зоні перешкод від моря. Усунути частково цей недолік можна за допомогою схеми SEA, тимчасове регулювання посилення, зменшує посилення  для ближніх об’єктів в більшій мірі, ніж для далеких. Ефективність SEA, лише для ослаблення перешкод від моря, рівень яких залежить від дистанції. Детектор радіолокаційного приймача перетворює імпульси проміжної частоти в відеоімпульси.

 

3. Основні регулювання настройки і управління радаром.

Органи управління обробки відеосигналів на прикладі радара «Bridge master-E»

Органи управління обробкою відеосигналу розташовані в нижньому лівому кутку дисплея посилення відеосигналу і придушення перешкод. При установці в режим ручного управління (MAN) регулювання посилення (GAIN) відеосигналу і придушення обумовлених впливом дощу і поверхонь моря перешкод (RAIN і SEA) можуть виконуватися незалежно. Кожне регулювання здійснюється з використанням затемнененої лінійки, розташованої позаду відповідного напису, яка відображає рівень настройки в процентах (0% – зліва, 100% – праворуч).

 

Використання «GAIN»

Завжди слід регулювати налаштування параметрів «GAIN», коли робота здійснюється на великих діапазонах в 12 або 24 морських миль. При роботі з великої дальності необхідно мати на відображенні легкий точковий фон, що дозволить забезпечити оптимальне виявлення цілей.

 

Використання ручного регулювання боротьби з перешкодами «SEA»

При наявності снігу або дощу тимчасове посилення коефіцієнта посилення може виявитися корисним в процесі пошуку цілей. Посилення відеосигналу може наштовуватися незалежно в режимі AUTO (автоматичний) і МАN (ручний) боротьби з перешкодами від моря.

 

Використовуйте регулювання боротьби з перешкодами «SEA» для зменшення рівня обумовлених морем перешкод до такого стану, коли на екрані будуть присутні лише окремі залишкові позначки. Налаштування повинна дозволяти розрізняти малорозмірні цілі, сила відбитого сигналу від яких найчастіше співмірна з відмітками, зумовленими морем. Цим регулюванням завжди слід користуватися з великою обережністю. Уникайте установки регулювання на такий рівень, коли з екрана зникають всі перешкоди, зумовлені впливом моря, оскільки це погіршить виявлення малорозмірних цілей.

 

Використання ручного регулювання боротьби з перешкодами «RAIN»

Використовуйте регулювання боротьби з перешкодами «RAIN» для оптимізації зменшення перешкод, обумовлених дощем, тобто постарайтеся збалансувати виявлення цілей в регіоні при наявності перешкод від дощу з виявленням цих же цілей поза району, охопленого дощем.

Цім регулюванням завжди слід користуватися з великою обережністю. Надмірне подавлення може привести до пропуску маломірних цілей. Найчастіше найкращим способом застосування цього регулювання є її використання в регіоні з перешкодами з наступним поверненням її в нульове положення після закінчення пошуку.

 

Конспект. Заняття № 17.

Тема. Правила експлуатації РЛС.

План

1. Технічна експлуатація РЛС
2. Основні регулювання і управління радаром.

 

1. Управління радіо локаційною станцією і регулювання в ній, що забезпечують найбільш якісну роботу, проводять відповідно до інструкції по експлуатації, наявної в комплекті РЛС. Правильне використання встановленої на даному судні РЛС, передбачає вміння судноводія вибирати такі режими роботи при яких найкращим чином розкриваються можливості апаратури.

Діапазон хвиль.

На 3.2 сантиметрової довжини хвилі отримують хорошу роздільну здатність у напрямку, але більш помітний вплив опадів.

При 10-сантиметрової довжини хвилі опади впливають незначно, проте роздільна здатність у напрямку в 3 рази гірше. При плаванні в узкостях і лоцманської проводки слід вибирати 3,2 см довжину хвилі, для дальнього виявлення і при сильних опадах- 10 см довжину хвилі.

Шкала дальності.

Вона повинна вибиратися виходячи з умов плавання і швидкості власного судна. У будь-якому випадку чим вище швидкість тим більша шкала повинна бути включена. У відкритому морі застосовують шкали 6-12 миль і періодично шкала більшої дальності. При плаванні поблизу берега і в узкостях 3-6 миль і більше крупномаштабні шкали дальності.

Яскравість зображення.

Яскравість променя розгортки встановлюють такий, щоб промінь був майже непомітний, а ехосигнали зображення чітко виділялися.

Посилення.

Необхідно пам’ятати, що надмірне посилення викликає втрату контрастності зображення, а зменшення посилення для виділення сильних відображених сигналів і може бути використано тільки короткочасно, так як це може призвести до втрати виявлення невеликих об’єктів. Рівень посилення слід встановлювати так, щоб шуми приймача викликали дуже слабке світіння променя розгортки і створювали невеликий загальний фон екрану.

 

2. Вибір шкали дальності.

Вибір поточної шкали дальності відображається у верхньому лівому куті дісплея. Дальність відображається в морських милях. Щоб забезпечити найвищу якість виявлення невеликих цілей в умовах наявності на морі перешкод, завжди слід вибирати найкоротшу шкалу дальностей, з тих, що сумісні з вимогами експлуатації судна.

 

Дальність можна вибрати або за допомогою програмованих клавіш «+» або «-», або за допомогою меню, що розкривається.

1. Встановіть курсор екрану над символом «+» або «-».
2. Для вибору наступної шкали дальності клацніть лівою клавішею.

Можна вибирати дальності від 0,125 до 96 морських миль.

В якостей альтернативи можна відкрити спливаюче меню. Для чого слід клацнути лівою клавішею на поле діяльностей. В меню перераховані всі допустимі дальності і підсвічений поточний діапазон

 

Конспект. Заняття № 18.

Тема. Визначення місця судна за допомогою РЛС.

План

1. Навігаційне використання РЛС.
2. Основні регулювання і управління радаром.

 

Зміст заняття.

1. Радіолокаційні станції використовуються для вирішення різних завдань судноводіння, основними з яких є визначення місця судна забезпечення лоцманської проводки, запобігання зіткнення суден. Використання РЛС для визначення місця судна можливо декількома способами. Найбільш точним з них є спосіб визначення по відстані до об’єкта. Широко використовується визначення місця судна по пеленгу і дальності до одиночного орієнтира.

 

2. Зміна відстані VRM (дистанція), EBL (пеленг)
3. Встановіть курсор екрану на значення відстані.
4. Клацніть лівою клавішею для отримання доступу.
5. Для зміни значення відстані перемістіть маніпулятор курсора вліво або вправо.
6. Для запису встановленого значення клацніть лівою клавішею.

В якості альтернативи можна натиснути правою клавішею, що призведе до відображення на екрані клавіатури, з якої можна ввести необхідне значення відстані.

 

Спільне управління VRM і EBL.

Для управління маркером VRM і пов’язаної з ним EBL з кола відеовідображення виконайте наступні дії.

1. Встановіть курсор екрану (+) і утримуйте ліву кнопку.
2. Натисніть і утримуйте ліву кнопку.
3. Перемістіть маніпулятор курсора в будь-якому потрібному напрямку, щоб змінити відстань і пеленг.
4. Для запису цього значення відпустіть.

 

Заняття 19

Тема. Засоби автоматизованої радіолокаційної прокладки та вимога ІМО до них.

 

План

1. Загальні технічні та експлуатаційні параметри. ЗАРП.
2. Дані цілі в ЗАРП.
3. Ручний і автоматичний захват цілей в ЗАРП.

 

Зміст заняття.

1. ЗАРП – системи автоматизованої і радіолокаційної прокладки представляють собою РЛС поєднану із спеціалізованою обчислювальною машиною, яка істотно підвищує швидкість обробки навігаційної інформації і отримання даних для прийняття рішення по маневруванню при розбіжності. ЗАРП дозволяють вирішувати цілий комплекс питань маневрування і навігації.

 

Додатково, в порівнянні з РЛС, функціональні можливості ЗАРП забезпечують виконання таких процедур.

– автоматичне виявлення ехосигналів надводних цілей;

– ручний і автоматичний захват цілей на супровід;

– одночасне автоматичне супровід не менше ніж 20-ти цілей;

– безперервне автоматичне визначення елементів руху (курс і швидкість) і елементів зближення (дистанції і часу найкоротшого зближення) для всіх супроводжуваних цілей;

– програвання маневру розбіжності з усіма що знаходяться на автосупроводження цілями, за умови, що елементи їх руху залишаться незмінними;

– виявлення маневру цілі;

– звукова і світлова попереджувальна сигналізація про появу нової та небезпечної цілі; втрата цілі, в тому числі небезпечної; початок маневру цілі; зближення з цілею на встановлену граничну відстань; несправне функціонування ЗАРП, виявити при автоматичній тестової перевірки.

Грамотне і повне використання можливостей ЗАРП передбачає не абсолютну його перевагу іншим методам спостереження та оцінки небезпеки ситуації зближення, а спільне їх застосування і обов’язковий візуальний контроль. Необхідно відзначити, що ЗАРП є тільки датчиком необхідної для розходження інформації, а головне завдання судноводія при використанні ЗАРП полягає в умінні грамотно використовувати цю інформацію для прийняття рішення щодо безпечного розходження.

 

2. Дані цілі ЗАРП.

На екрані, передбачається індикація наступних даних:

1. пеленг на інше судно;
2. відстань до судна;
3. розрахункова дистанція найкоротшого зближення;
4. розрахунковий час найкоротшого зближення;
5. обчислений курс небезпечного судна;
6. обчислена його справжня швидкість

 

– ARPA – Automatic Radar Plotting Aids. ЗАРП.

– TARGET – назва цілі і її ідентифікаційний номер;

– CPA – (closet point of approach limit) – дистанція найкоротшого зближення;

– TCPA – (Time to CPA LIM) – час до найкоротшого зближення;

– RANGE – дистанція до цілі;

– BRG – гірокомпасний пеленг на ціль;

– TCO – істинний курс цілі;

– SPEED – швидкість цілі.

 

3. Основним режимом роботи ЗАРП по захопленню ехосигналів є ручний. Крім того, в якості додаткового режиму передбачається автоматичний з сигналізацією про появу зустрічних суден в заданих судноводієм зонах або секторах.

Для ручного захоплення цілі на автосупровід судноводій повинен поєднати електронний маркер з відміткою цілі і натиснути клавішу «введення» Після цього у спостерігаємої цілі з’являється символ того, що ціль взята на автосупровід, і координатний маркер може бути прибраний. Аналогічно, щоб припинити супровід цілі, що не представляє інтересу, і звільнити відповідний канал супроводу треба підвести до цілі координатний маркер і натиснути кнопку скидання. Якщо ціль спостерігається невпевнено то вона на супровід взята не буде. Це може відбуватися, наприклад, якщо погано відрегульовано радіолокаційне зображення. Захоплення цілі не буде проведено також при відсутності вільного каналу супроводу. В цьому випадку необхідно скинути одну з супроводжуваних цілей і повторити захоплення цілі яка цікавить судноводія. Якщо кілька цілей спостерігаються на одному пеленгу, то захоплення чергової цілі може бути проведений тільки після обробки даних із попередньої захопленої цілі, що призводить до суттєвої затримки в отриманні інформації про рух всіх цілей. Перевагою ручного захоплення є вибірковість інформації, так як супроводжуються і відображаються на екрані індикатора тільки ті цілі, які дійсно необхідні. В цьому режимі виключається захоплення помилкових ехосигналів, перешкод, тому в умовах великої кількості перешкод він краще. Недоліком ручного захоплення є необхідність витрат часу оператора на захоплення і скидання цілей, і отже, неминуче відволікання оператора від аналізу обстановки і прийняття рішень на виконання суто механічних операцій.

Треба відзначити також, що оператор не завжди може достовірно пізнати, які цілі представляють інтерес, а які ні. Для уникнення подібних ситуацій на суднах, при підході до протоки, вузькості, порту, використовують ЗАРП з ручним захопленням.  Відбір цілей для захоплення виробляють по хвостах післясвітіння на екрані індикатора РЛС. Так як в режимі ручного захоплення виявлення цілей і взяття їх на супровід здійснюються оператором, відволікаючи його від контролю за ситуацією та виконанням інших штурманських обов’язків може привести до запізнілого виявлення цілей і відповідно, до запізнілого отримання інформації про ступінь небезпеки і елементах руху. Для дублювання оператора, особливо в період його відволікання, можуть бути використані охоронні кільця або зони. Наприклад, оператор встановлює охоронне кільце на відстані 10 миль. При перетині цілі охоронного кільця лунає сигнал тривоги, що сповіщає оператора про появу цілі.

Автоматичний захват цілей в ЗАРП. В цьому режимі кожна ціль яка знову з’являється, автоматично захоплюється і береться на супровід. Перевагами автоматичного захоплення є звільнення оператора від часто повторюваних механічних операцій по введенню і скидання цілей, а також більш швидке отримання інформації про ціль після її появи (так як захоплення проводиться відразу після появи цілі). Недоліком роботи в режимі автозахвата є надлишок інформації на екрані індикатора ситуації, де спостерігається більше векторів, ніж це необхідно в конкретній ситуації. При інтенсивному рухові можливо переповнення каналів супроводу, коли загальна кількість цілей перевищує кількість супроводжуваних. В цьому випадку можуть виникнути сумніви в пріоритеті супроводжуваних цілей поряд з цілями які супроводжуються і не становлять інтерес і можуть виявитися не захоплені цілі, що представляють інтерес. Але знаходяться, наприклад, в більшій дистанції від свого судна, при плаванні поблизу протяжних берегів деталі берега класифікуються, як точкові цілі і «забивають» канали супроводу і екран індикатора. Застосування автозахвата висуває підвищені вимоги до помехозащищенності ЗАРП, оскільки перешкоди можуть також «забивати» канали супроводу і вносити дезінформацію на екран індикатора ситуації у вигляді цілей які хаотично з’являються і зникають з елементами руху і ступенем небезпеки.

 

Заняття 20

Тема. Використання технічних засобів в навігації.

План

1. Точність видачі даних ЗАРП.

 

1. Відповідно до вимог ІМО, ЗАРП повинен: забезпечувати зменшення психологічного навантаження на судноводія і отримання безперервної точної та оперативної оцінки обстановки при численних цілях з такою ж ефективністю як і при ручному прокладання одної цілі.

Для виконання всіх цих вимог в ЗАРП повинні бути передбачені пристрої, що виконують наступні завдання:

– вибір (селекцію) ехосигналів судів з усіх ехосигналів спостережуваних на екрані індикатора.

– автоматичний супровід ехосигналів судів і отримання їх поточних координат;

– рішення трикутника швидкостей в результаті якого можливе визначення параметрів руху обраних суден.

– видачу на екрані індикатора інформації, яка характеризує ситуацію зближення суден, що виражається у вигляді векторів відносного або істинного руху (з урахуванням відстані, яку проходить в заданий час);

– виділення найбільш небезпечних суден і сигналізацію про наявність небезпеки зіткнення здійснюваної зазвичай за двома параметрами відстані найкоротшого зближення і часу зближення до цієї відстані;

– програвання  очікуваного маневру свого судна. Забезпечує розходження суден на заданій відстані, шляхом видачі на екран індикатора очікуваних векторів відносного руху.

– видачу на екран даних судна цілі.

 

Заняття 21

Тема. Особливості використання ЗАРП.

 

План

1. Використання ЗАРП для вирішення навігаційних завдань

 

Зміст заняття.

1. Крім вирішення завдань на розходження, ЗАРП можна ефективно використовувати при вирішенні навігаційних завдань. До них відносяться об’єкти, що володіють високою відображуючою ефективністю, так і звичайні судна, але мають набагато менші геометричні розміри. До них можна віднести морські буї з пасивними радіолокаційними відбивачами, віхи з пасивними радіолокаційними відбивачами; маяки з підставою на морському дні і розташовані на низинних невеликих острівцях; поодинокі, розташовані в морі скелі; бурові вишки, плавучі маяки. Для вимірювання полярних і географічних координат будь-якої точки на екрані, необхідно ввести координатний курсор на цікавий для нас об’єкт. На табло з’являється зображення діалогового вікна із зазначенням положення курсора всередині відеовідображення. В цьому відображається відстань і пеленг до точки розташування курсора, а також широта і довгота точки розташування курсора. Діалогове вікно знаходиться в нижньому правому куті екрану, на місці зазвичай відображення програмованих клавіш. Для того щоб зафіксувати положення судна в певний момент в точці, куди буде необхідно повертатися необхідно навести координатний маркер на позначку свого судна і зафіксувати. Надалі маркер буде залишатися в цій точці, а центр розгортки буде зміщуватися по заданій траєкторії руху власного судна.

 

Заняття № 22

Тема. Використання САРП для попередження зіткнення суден.

План

1. Способи оцінки ситуації зіткнення.
2. Основні характеристики і вимоги ІМО до радарів.

 

Зміст лекції

1. Існує два принципово різних способу оцінки ситуації зіткнення.

За характером зміни спостерігаються полярних координат відлуння сигналів на екрані РЛС, по величині обчислюваних значень відстані і часу найкоротшого зближення.

Окр і Ткр. Небезпечне судно- це таке судно, пеленг якого не змінюється і відстань до нього зменшується, а параметри найкоротшого зближення Дкр і Ткр менше допустимих значень Дзад і Тзад.

 

2. Радіолокаційні СТАНЦІЇ (РАДАРИ)

Радіолокаційна станція (РЛС) повинна забезпечувати виявлення суден, буїв, інших надводних об’єктів і перешкод, а також берегової лінії і навігаційних знаків щодо свого судна шляхом безперервного кругового огляду по всьому горизонту в режимах відносного і істинного руху.

 

Довжина хвилі випромінюваного радиоимпульса обрана в відведених для цілей морської радіолокації діапазонах:

10 см = 3 ГГц – S-band-діапазон

3,2 см = 9,3-9,7 ГГц – X = band-діапазон

 

На індикаторі РЛС, встановленої на судні при висоті антен 15 метрів над рівнем моря має бути забезпечено отримання чіткого зображення різних об’єктів:

берегової лінії при висоті берега 60 м – на відстані 20 морських миль, при висоті берега 6 м – на відстані 7 морських миль

надводних об’єктів – суден валовою місткістю 5000 т – на відстані 7 морських миль, суден довжиною 20 м – на відстані 2 морських миль.

Мінімальна дальність виявлення берегових об’єктів 50 м.

 

Ефективний діаметр екрану індикатора повинен бути для суден валовою місткістю:

від 300 до 1000 т – не менше 180 мм;

від 1000 до 10000 т – не менше 250 мм;

10000 т і більше – не менше 340 мм.

 

РЛС повинна бути забезпечена одним з таких засобів ведення радіолокаційної прокладки:

Для суден валовою місткістю понад 300 т – засобом електронної прокладки (СЕП) для ведення ручної прокладки на судах, обладнаних гірокомпас (не менше 10 цілей з відносними швидкостями руху до 75 вузлів з використанням шкал дальності 3, 6 і 12 миль), або

Для суден валовою місткістю понад 500 т – засобом автоматичного супроводу (СЕС), що забезпечує можливість безперервного отримання оператором інформації про автоматично супроводжуваних цілях для оцінки навігаційної обстановки (автоматичне супровід і обробка, одночасне відображення і безперервне оновлення інформації не менше ніж по 10 цілям, можливість ручного захоплення і скидання цілей з відносними швидкостями руху до 100 вузлів з використанням шкал дальності 3, 6 і 12 миль).

Для суден валовою місткістю понад 10000 т – засобом автоматичної радіолокаційної прокладки (ЗАРП), для автоматичного супроводу і обробки, одночасного відображення і безперервного оновлення інформації не менше ніж по 20 цілям при відносній швидкості до 100 вузлів при автоматичному і ручному захопленні з використанням шкал дальності 3 , 6 і 12 миль.

Основний індикатор РЛС повинен бути встановлений в рульовій рубці поблизу носової переділки. Якщо є додатковою індикатор, його рекомендується встановлювати поблизу місця, де ведеться навігаційна прокладка. На судах, де встановлена ​​друга РЛС, її індикатор повинен бути також розміщений в рульовій рубці. При цьому індикатор основний РЛС рекомендується встановлювати ближче до правого борту, а другий – до лівого.

 

 

Все  на українській мові. Запитання та відповіді з предмету. Радіонавігаційні прилади та системи.

4. Запитання та відповіді конспект предмет РНП та системи українською мовою.

 

Книга 4 «Радіонавігаційні прилади та системи», в питаннях і відповідях.

 Автоматична ідентифікаційна система АІС.

1. Для яких цілей призначена автоматична ідентифікаційна система (АІS)?

Обміну навігаційними даними між суднами і береговими станціями для попередження зіткнень судів; передачі даних про судно і його вантаж у берегові служби; передачі з судна навігаційних даних в берегові системи управління рухом суден (СУРС)

 

2. Що визначає і якою інформацією і між ким проводить обмін АІS?

Визначає координати розташування суднів, проводить обмін рейсової, динамічної і статистичної інформацією між судами і береговими службами.

 

3. Що означає АІS?

Автоматична ідентифікаційна система

 

4. 4. Що забезпечує АІS?

Забезпечує автоматичний обмін навігаційної та іншою інформацією, пов’язаною з безпекою мореплавання, між судновими і іншими станціями АІС по спеціальному каналу радіозв’язку.

 

5. Що використовується для передачі і прийому інформації в АІS?

Для передачі і прийому інформації в АІС використовується транспондер УКХ діапазону.

 

6. Яка дальність дії АІS?

Дальність дії 25-30 миль в залежності від висоти антен.

 

7. Які причина появи АІS?

Причиною появи АІS з’явилися наявні обмеження РЛС і ЗАРП для вирішення завдання попередження зіткнення суден.

 

8. Які переваги АІS?
9. Взаємний обмін координатами, визначеними з високою точністю за допомогою GPS.
10. На роботу АІS не впливають опади і хвилювання моря, як це має місце при використанні РЛС, що забезпечує можливість спостереження за малими суднами в умовах сильного хвилювання моря.

3.Взаємний обмін між учасниками руху інформацією про тип судна, його осаді, розмірах і навігаційних параметрах, а також про плановані маневри.

4. Практично виключається можливість втрати супроводу цілей.
5. Передача позивних або назви судна представляє можливість адресного виклику судна по УКХ в незрозумілих або небезпечних ситуаціях.
6. Можливість виявлення цілей в тіньових секторах радарів (за островом, за поворотами річки, і т.п.).

 

9. Які недоліки АІS?
10. Використання АІС можливо тільки при оснащенні всіх судів включаючи малотоннажні, апаратурою АІS.
11. АІS ніколи не замінить РЛС, оскільки її інформація відноситься тільки до об’єктів, на яких встановлені АІС, в той час як радіолокатор дозволяє спостерігати будь-які об’єкти, що відображають радіохвилі (знаки навігаційного огородження, суду, берегову лінію і ін.)
12. АІS може бути виключеною.

 

10. Що підготувала і прийняла ІМО в 1999 році про АІS ?

В1999 році ІМО підготувала і прийняла пропозиції щодо включення в главу V SOLAS положення по порядку установки АІS на судна. Згідно з цим рішенням, починаючи з 1 липня 2002 року і закінчуючи 1 липня 2008 року, всі судна повинні мати на борту АІС.

 

11. Для яких використовується АІS в судноплавстві?

Для ідентифікації суден, їх габаритів, курсу і інших даних, допомогою радіохвиль УКХ діапазону.

 

12. Назвіть повна назву АІS англійською мовою

Automatic Identification System.

 

13. Назвіть назву конвенції ІМО яка зобов’язує наявність АІS на морських судах.

SOLAS 74

 

14. Назвіть судна на яких є обов’язковим установка АІS відповідно конвенції SOLAS?

Суднів водотоннажністю понад 300 реєстрових тонн, що здійснюють міжнародні рейси, суден водотоннажністю понад 500 реєстрових тонн, які не здійснюють міжнародні рейси, і всіх пасажирських суден. 2. Круїзні лайнери та яхти, з меншим водотоннажністю, можуть бути обладнані приладом класу Б.

 

15. Виконання яких функцій забезпечує АІS?

Як засіб попередження зіткнень в режимі судно-судно; як засіб отримання компетентними береговими службами інформації про судно і вантаж; як засіб моніторингу та спостереження за судами, а також в операціях з пошуку і рятування (SAR).

 

16. Які блоки включає в себе АІS на морському судні?

УКХ передавач, УКХ приймач, приймач глобальної супутникової навігації GPS, обладнання введення-виведення інформації на елементи управління.

 

17. В якому режимі працює АІS?

Автоматичному безперервному режимі, включається оператором.

 

18. Які статичні дані передає і приймає АІS?

Ідентифікаційний номер судна ІМО. Ідентифікаційний номер морської рухомої служби MMSI; габарити (довжина і ширина) судна, позивний і назву судна; тип судна; розташування антени на судні.

 

19. Які динамічні і рейсові дані передає і приймає АІS?

Координати судна з індикатором (оцінкою) точності GPS і стану цілісності; час в ГМТ, година, хвилина, сек (дата встановлюється прийомним устаткуванням; курс щодо грунту (COG); швидкість відносно грунту (SOG); Рейсові: навігаційне стан судна (на якорі, на ходу, не кероване, осадка судна; наявність (тип) небезпечного вантажу; порт призначення і час прибуття в нього.

 

20. Яку допомогу надає АІS судноводіям, для поліпшення несення вахти?

Безпека мореплавання, допомагаючи в ефективної навігації судів, в питаннях захисту навколишнього середовища, і для взаємодії зі Службами Управління Руху Судів (VTS).

 

21. Яким функціональним вимогам відповідає АІS на морському судні?
22. робота в режимі «судно-судно», для запобігання зіткнення;
23. як засіб передачі інформації про судно і його вантаж для берегових служб;
24. як інструмент для систем СУДС, тобто в режимі «судно-берег».
25. Короткі повідомлення, пов’язані з безпекою

 

22. Для вирішення яких завдань призначений АІS, на морському судні?

Для вирішення завдань щодо попередження зіткнення, підвищення безпеки мореплавання і автоматизації обміну інформацією між судами та з береговими об’єктами.

 

23. До якого терміну на всіх судах повинно було бути встановлено обладнання системи АІS?

Не пізніше 1 липня 2008 р

 

24. Які суднові дані містяться в повідомленнях АІS?

Статичні, динамічні, рейсові.

 

25. Чим визначається дальність дії АІS?

Визначається висотою установки антен (берегової і судновий) і потужністю передавача.

 

26. Для яких цілей до АІS підключається глобальна навігаційна супутникова система ?

Для передачі інформації про координати судна

 

27. Чи може станція АІS виявити цілі, що знаходяться в тіньових секторах РЛС?

Так

 

28. Чи впливають перешкоди від опадів і хвилювання моря на роботу АІS?

ні

 

29. Чи можна вимикати суднову АІS?

Виключно тільки за рішенням капітана з міркувань безпеки загроза піратства або збройного пограбування)

 

30. Вкажіть, обладнання АІS слід застосовувати як засіб, що доповнює радіолокаційну станцію або скасовує?

Доповнює радіолокаційну станцію

 

31. Хто повинен забезпечити на судні введення рейсової інформації в АІS?

Вахтовий помічник капітана

 

32. Вкажіть чи усувається необхідність передачі інформації по небезпеці для судна, засобами і процедурами ГМЗЛБ після передачі по каналах АІS?

Ні

 

33. Для яких цілей призначений режим “SMS” в АІS?

Для передачі і прийому текстових повідомлень

 

34. Де повинна бути встановлена ​​апаратура АІS на морському судні?

В рульовій рубці

 

35. Які дані вводяться в обладнання АІS судноводієм, якщо судно виходить з порту і йде інший порт?

Осадка судна, навігаційний статус судна, інформація про небезпечний вантаж,  порт призначення, час прибуття, кількість людей на борту.

 

36. Які дані вводяться в обладнання АІS автоматично?

Швидкість, курс  судна відносно грунту, напрямок і швидкість повороту судна

координати судна (в системі координат WGS – 84), час (UTC).

 

37. Які дані вводяться в обладнання АІS при установці на судно?

розпізнавальний знак морської рухомої служби MMSI, тип судна, номер ІМО судна, позивний судна, назва судна, довжина і ширина судна, місце розташування антени ДГНСС

 

38. Чи може станція АІS відображати цілі, розташовані за островами, мисами, вигинами річок?

Так

 

39. Що означає GNSS?

Global Navigation Satellite System

40. Що означає COG?

Course over ground

 

41. Що означає SOG?

Speed ​​over ground.

 

42. На яких каналах здійснюється взаємний обмін інформацією в АІS?

Це канали AIS 1-87B (161,975 МГц) і AIS 2-88B (162,025)

 

 

GPS- GLOBAL POSITION SISTEM

 

43. Що означає повна назва GPS англійскою і українською мовами?

GLOBAL POSITION SISTEM. Система глобального позиціонування.

 

44. Що забезпечує і що визначає система GPS?

Забезпечує вимірювання відстані, часу і визначає місце розташування у всесвітній системі координат.

 

45. Як і для кого супутникові навігаційні системи (GPS) забезпечують високоточне визначення місця судна?

Супутникової навігаційної системи забезпечують, цілодобове високоточне визначення місця і швидкості судна, для необмеженого числа користувачів, при будь-яких погодних умовах, постійно  як на Землі так і поблизу її поверхні.

 

46. ​​Який основний принцип використання системи (GPS)?

Позиціонування шляхом вимірювання моментів часу прийому синхронізованого сигналу від навігаційних супутників і антеною спожививача.

 

47. Ким розроблена система NAVSTAR GPS?

Розроблено та реалізовано і експлуатується Міністерством оборони США для військових цілей. В даний час доступна для використання для цивільних цілей.

 

48. Для яких цілей використовуються системи NAVSTAR GPS?

Військове, громадянське

 

49. Який статус системи NAVSTAR GPS?

експлуатація

 

50. Яке покриття системи NAVSTAR GPS?

глобальне

 

51. Яка точність системи NAVSTAR GPS?

5м

 

52. Назвіть що включає в себе система NAVSTAR GPS?

Система NAVSTAR – GPS, включає 24 супутника, розташованих на всоте 20 146 км.

У будь-якій точці земної кулі в межах прямої видимості є не менше чотирьох супутників в конфігурації, сприятливою для визначення місця знаходження. Ці супутники розміщуються на шести орбітах, на кожній орбіті знаходиться 4 супутника. Для управління супутниками на Землі розташовані 5 контрольних баз, разом з центром керування .. Контрольні станції на Землі стежать за положенням супутників на орбіті, уточнюють їх положення, проводячи зміни по командним радіолінії.

 

53. Який принцип дії системи NAVSTAR – GPS?

Система «Навстар» заснована на обчисленні відстані від користувача до супутника за вимірюваним часу від передачі сигналу супутником до прийому цього сигналу користувачем. Супутники є пунктами з відомими координатами. Таким чином, знаючи відстань до трьох супутників, можна обчислити координати обумовленої точки. Відстань до супутників визначається за вимірюваннями часу проходження радіосигналу від космічного апарату до приймача помножена на швидкість світла.

 

54. Що включає себе прийомоіндикатора GPS ?

Антену, антенний кабель і дісплей, а також мережевого кабелю.

 

55. Скільки і які режими роботи має дисплей прийомоіндикатора GPS Furuno?

Чотири режиму роботи дісплея: режим плоттера, режим відображення навігаційних даних, режим хайвей і режим управління.

 

56. Яку інформацію дає дісплей якщо включити режим плоттера на GPS Furuno?

Режим плоттера дає інформацію про траєкторію руху судна, координатах, швидкості і встановленому горизонтальному масштабі.

 

57. Яку інформацію дає дісплей якщо включити режим хайвей на GPS Furuno?

Режим хайвей дає можливість судноводій бачити на екрані дисплея тривимірний вигляд руху судна до колійної точці і навігаційні дані.

 

58. Яку інформацію дає дісплей якщо включити режим навігатора на GPS Furuno?

Дає інформацію необхідну для управління судном. В цьому режимі відображається відстань, пеленг, ETA, курс, швидкість.

 

59. Яку інформацію дає дісплей якщо включити режим навігаційних данних на GPS Furuno?

У режимі навігаційних даних на дисплеї відображаються координати судна, курс, швидкість, дата і час.

 

 

60. Яка головна задача для навігаційного плануванні переходу в GPS Furuno?

Введення шляхових точок є одним із головних завдань при навігаційному плануванні переходу.

 

61. Який порядок введення шляхових точок в GPS Furuno?

Вибирають пункт меню WAYPOINTS. Вводимо координати точкою маршруту, зберігаємо. А потім можемо активувати цю точку через Go to і слідувати до неї.

 

62. Який порядок створення маршруту в GPS Furuno?

Найпростіший шлях створення маршруту – це введення відповідних шляхових точок попередньо з подальшою вибіркою їх з шляхових точок. Але можна вводити також шляхові точки в процесі створення маршруту. Вибирається ROUTES. Вводимо номера збережених вже нами шляхових точок, нумеруем і зберігаємо маршрут. Потім активуємо маршрут через Go to і прямуємо до місця призначення.

 

63. Для яких цілей використовується функція «Людина за бортом» в GPS Furuno?

Функція МОВ використовується для фіксування координат падіння людини за борт і вироблення полярних координат на цю точку. Натискаємо кнопку «MARK MOB», зберігаємо, а потім активуємо Go to Yes і слідуємо в точку.

 

64. Як отримати генеральний курс і генеральне плавання за маршрутом в GPS Furuno?

Генеральний курс і генеральне плавання за маршрутом отримують як пеленг і відстань між першою і останньою крапкою маршруту. Крім того на дисплеї виводиться час до підходу до заданої точки та ETA.

 

65. Для яких цілей необхідні сигнали тривоги в в GPS Furuno?

Приемоиндикатор дає можливість контролювати окремі події шляхом подачі сигналів зумером і повідомленням видається на екран дисплея. Сигнали тривоги виникають, коли порушуються встановлені величин для даних сигналів.

 

66. Які бувають сигнали тривоги в в GPS Furuno?

– сигнал про прибуття в точку призначення (ARRIVAL ALARM)

– сигнал тривоги при виході з якірного місця (ANCOR WATCH ALARM)

– сигнал догляду заданого курсу (XTE ALARM), сигнал тривоги по швидкості (SPEED ALARM).

– сигнали тривоги виникають, коли порушуються встановлені величин для даних сигналів.

 

 

РЛС І САРП.

 

67. Для чого призначений і що визначає радіолокаційна станція або радіолокатор Призначений для виявлення об’єктів і визначення їх координат за допомогою радіохвиль, що відбиваються від цих об’єктів.

 

68. Що необхідно здійснити РЛС для виявлення об’єктів?

Для виявлення об’єктів досить здійснити випромінювання радіохвиль і на прийом після відображення від цього об’єкта.

 

69. Які імпульси виробляє передавач РЛС?

Потужний короткочасний імпульс високочастотних коливань

 

70. Який блок в структурній схемі РЛС, забезпечує направлене випромінювання і прийом?

Приймально-передавальний пристрій.

 

71. Який блок в структурній схемі РЛС, забезпечує визначення напрямку і відстані до об’єктів?

Індикаторний пристрій.

 

72. Які завдання дозволяє вирішувати РЛС?

– Визначати місце судна за орієнтирами, шляхом вимірювання пеленга і відстані.

– Пізнавати берегову лінію і глазомерно орієнтуватися в умовах обмеженого простору;

– Виявляти надводні навігаційні небезпеки і орієнтири, лід, райони зливових і снігових зарядів.

– Виявляти зустрічні судна, спостерігати за їх переміщенням, визначати елементи їх руху і безпечно розходитися з ними.

 

73. Які блоки входять в структурну схему судновий РЛС?

Синхронізатор, передавач, антенний перемикач, антена, приймач, індикатор.

 

74. Назвіть який принцип дії РЛС згідно структурної схеми.

Синхронізатор періодично запускає передавач і одночасно з ним індикатор. Потужний короткочасний імпульс високочастотних коливань, що виробляється передавачем, надходить в антену і випромінюється нею в заданому напрямку у вигляді вузького променя. Після відбиття від об’єкта слабкий високочастотний імпульс повертається до антени і подається на вхід приймача. У РЛС одну і ту ж антену використовують як для випромінювання, так і для прийому. Підключення антени до передавача або приймача здійснюється за допомогою антенного перемикача. Після посилення в приймачі імпульс детектується і надходить на індикатор. Відображений імпульс, надходить  в індикатор, викликає збільшення яскравості променя розгортки, і на екрані індикатора в цей момент з’являється яскраво світиться точка. Відстань від центру екрану до цієї точки визначає в масштабі, відстань від РЛС до об’єкта.

 

75. Назвіть навігаційні характеристики РЛС?

Максимальна дальність дії. Мінімальна дальність дії. Дозвільна здатність по напрямку. Дозвільна здатність по відстані. Точність визначення напрямку. Точність визначення відстані. Частота надходження інформації. Захищеність від коливань.

 

76. Чим визначається максимальна дальність РЛС?

Визначається найбільшою відстанню на якому можливе виявлення об’єктів та вимірювання їх координат.

 

77. Чим визначається мінімальна дальність в РЛС?

Визначається найменшою відстанню, ближче якого неможливо виявити об’єкти і визначити їх координати.

 

78. Чим визначається дозвільна здатність у напрямку в РЛС?

Визначається мінімальним кутом між двома об’єктами, розташованими на одній відстані від РЛС.

 

79. Чим визначається дозвільна здатність для відстані РЛС?

Визначається мінімальним відстанню між об’єктами, розташованими в одному напрямку, при якому вони розрізняються окремо на екрані індикатора.

 

80. Чим характеризується точність визначення напрямку в РЛС?

Характеризується величиною похибки з якої починається відлік курсового кута або пеленга на екрані індикатора, похибки вимірюються в градусах.

 

81. Чим характеризується точність визначення відстані в РЛС?

Характеризується величиною похибки, з якою починається відлік дистанції на екрані індикатора, вимірюється в метрах або відсотках від відстані і вказується при якій імовірності отримані ці дані.

 

82. Чим характеризується частота надходження інформації в РЛС?

Характеризується числом повторень або оновлень зображення на екрані в одиницю часу.

 

83. Яку можливість визначає перешкодозахищеність РЛС?

Визначає можливість збереження працездатності РЛС, при впливі різних перешкод.

 

84. Які дії необхідно виконувати вахтовму помічнику капітана, якщо судно знаходиться в плаванні в умовах обмеженої видимості.

-веде числення і визначає місце судна;

-забезпечує зорове і слухове спостереження;

-контролює роботу технічних засобів навігації;

-забезпечує подачу туманних сигналів;

організовує і веде спостереження радіолокації з метою оцінки ситуації та отримання завчасного попередження про небезпеку зіткнення;

-негайно доповідає капітану про виявлення відміток небезпечних об’єктів на екрані РЛС, почуте туманному сигналі іншого судна.

 

 

85. Дайте визначення терміну радіолокація?

Радіолокація – область радіотехніки, що забезпечує радіолокаційне спостереження різних об’єктів, тобто їх виявлення, вимір координат і параметрів руху, а також виявлення деяких структурних або фізичних властивостей шляхом використання відображених або перевипромінювання об’єктами радіохвиль або їх власного радіовипромінювання.

 

86. Які об’єкти відображаються на екрані РЛС краще металеві або дерев’яні?

Металеві об’єкти відображають радіохвилі краще, ніж дерев’яні.

 

87. Як конфігурація поверхні впливає на ефективність відображення об’єктів, при використанні РЛС що відбиває)?

Істотний вплив на ефективність відображення надає конфігурація поверхні, що відбиває. Чим більше площа ділянки, яка перпендикулярна напрямку розповсюдження хвилі, має відбиваюча  поверхня тим ефективніше відображення, тим більше дальність виявлення.

 

88. Як ракурс судна впливає на ефективність відображення об’єктів, при використанні РЛС?

Судно, звернене бортом до РЛС, має велику відображає площу, ніж судно, звернене до неї носом або кормою.

 

89. Яке відображення дає морська поверхня, при використанні РЛС (при відсутності хвилювання моря)?

Морська поверхня, при відсутності хвилювання дає дзеркальне відображення в протилежну сторону, і не виявляється на екрані РЛС. Хвилювання створює розсіяне відбиття, в результаті чого окремі хвилі виявляються на відстані декількох миль.

 

90. Яке відображення дає лід при використанні РЛС?

Плаваючий лід дає слабке віддзеркалення. Дальність виявлення його помітно зростає при хвилюванні, межі якого і визначає крижану кромку. Пористий лід виявляється краще, ніж гладкі крижані поля. Айсберги. Особливо з розмитими формами, виявляється слабо.

 

91. Яке відображення дають опади у вигляді дощу або снігу, при використанні РЛС?

Опади у вигляді дощу та снігу дають віддзеркалення, ефективність якого тим більше, чим більша щільність частинок.

 

92. Яке відображення створюють хмари, при використанні РЛС?

Досить ефективне відображення створюють хмари. Грозові хмари можуть давати більш сильне відбиття, ніж берег на значних відстанях.

 

93. Чим визначається особливість роботи РЛС?

Визначається застосуванням понад високих частот (ПВЧ) і спеціальних індикаторних пристроїв, а також роботою блоків в імпульсному режимі.

 

94. Які імпульси виробляє передавач РЛС і куди вони надходять?

Передавач РЛС виробляє потужні короткочасні імпульси надвисокої частоти, що надходять для випромінювання в антену.

 

95. Що забезпечує антенний перемикач в РЛС?

Антенний перемикач забезпечує підключення антени до передавача для випромінювання імпульсу, а після припинення випромінювання  до приймача.

 

96. Що запускає синхронізатор в судновій РЛС?

Синхронізатор періодично запускає передавач і одночасно з ним індикатор

 

97. Скільки антен використовують судновий РЛС?

Одну і туж саму антену використовують як для випромінювання, так і для прийому.

 

98. Як перекладається Radar display (screen)?

Екран радіолокатора

 

99. Що означає Target A на екрані РЛС?

Ціль (об’єкт) А

 

100. Що означає Range на екрані РЛС?

Шкала дальності на екрані РЛС.

 

101. Що ми можемо побачити на екрані РЛС спостерігаючи за цілями?

Оцінити координати цілей і параметри їх руху з допустимими похибками.

 

102. Що означає EBL (Electronic bearing line) на екрані РЛС?

Електронний візир напрямки (пеленг)

 

103. Що означає VRM (Variable range mark) на екрані РЛС?

Візир дальності (дистанція)

 

104. Що означає HL (heading line) на екрані РЛС?

Відмітка курсу.

 

105. Що означає Degree dial на екрані РЛС?

Градусна кругова шкала (0 ° – 360 °), з розподілом 1 °.

 

106. У чому полягає дозвільна здатність РЛС при її використанні?

У виконанні завдань виявлення і вимірювання координат однієї цілі при наявності інших, близько розташованих по дальності, швидкості і т.д.

 

107. Що означає Control panel в РЛС?

Панель управління.

 

108. Що означає кнопка Power ON / OFF на панелі управління РЛС?

Кнопка включення і відключення живлення.

 

109. Назвіть кнопки, ручки регулювання які ми бачимо на панелі управління

радар САРП furuno rcu 014?

Power, EBL on / off, VRM on / off, brill, a / c rain, a / c sea, gain, alarm ack,

stby tx, menu, range, ack, target date, target cancel, cancel trails, enter mark, 0BRILL, 1HL OFF, 2EBLOFFSET, 3MODE, 4OFF CENTER, 5CUTM, 6INDEX LINE, 7VECTOR TIME, 8VECTOR MODE, 9TARGET LIST,

 

110. Що означає ETA (Estimated time arrival)?

Приблизний час прибуття.

 

111. Що означають ручки регулювання Gain на панелі управління САРП?

Регулювання посилення.

 

 

112. Що означає BRG, інформації радара дані цілі?

Гірокомпасні пеленг на ціль.

 

113. Які функції РЛС?

Уникати зіткнення. Оцінювати рух цілі. Визначати місце розташування свого судна. Керувати судном в темряві і тумані. Приймати сигнали радіолокаційного маяка.

 

114. Які функції ЗАРП?

Запобігання зіткнень за допомогою супроводу окремих радіолокаційних цілей і прокладки їх курсу і вектора швидкості для визначення відстані до точки найкоротшого зближення і часу до точки найкоротшого зближення зі своїм судном.

 

115. Назвіть які є обмеження у ЗАРП?

Можливість не виявити відображені сигнали від малих суден. Перешкоди радіолокаційному відображенню через стан моря дощу туману. Тіньові сектори. Похибки сигналів надходять в САРП. Ненадійність інформації САРП при маневруванні власного судна.

 

116. Назвіть порядок підготовки РЛС до використання?

Включити радар відповідно до інструкції до виробу. Радарне зображення, що з’являється при цьому на радарі, залежить від положення в цей момент ручки налаштування на панелі управління. Ручками настройки встановлюємо відповідні значення.

 

117. Який блок в РЛС виконує узгодження і періодичность роботи індикатора?

Синхронізуючий пристрій.

 

118. Що проводиться в приймальнику РЛС?

У приймальнику РЛС виробляється перетворення відбитих від об’єктів імпульсів які надходять з антени, в імпульси проміжної частоти, посилення імпульсів проміжної частоти і їх детектування.

 

119. Що можна встановлювати регулюванням підсилювача проміжної частоти (GAIN) в приймачі РЛС?

Регулюванням (GAIN) можна встановлювати найкращі умови для прийому слабких і сильних сигналів. При малому посилення ближні об’єкти будуть виявляється добре, а дальні загубляться в шумі. При великому посиленні, достатнім для прийому далеких об’єктів,  будуть втрачені сигнали, від ближніх об’єктів.

 

120. Як усуваються перешкоди від моря в приймальнику радара?

За допомогою схеми SEA тимчасова регулювання посилення, зменшує посилення підсилювача проміжної частоти, для ближніх об’єктів в більшій мірі, ніж для далеких. Ефективність SEA лише для ослаблення перешкод від моря, рівень яких залежить від дистанції.

 

121. В яких випадках слід використовувати налаштування параметрів «GAIN» в РЛС?

Завжди, коли робота здійснюється при великих діапазонах 12 або 24 морських миль.

 

122. Яка антена застосовується в радарі САРП 3см діапазону?

Невелика за розміром і вагою антена.

 

123. Що необхідно враховувати при використанні регулювань GAIN, RAIN, SEA?

Уникайте установки регулювання на такий рівень, коли з екрана зникають всі перешкоди, зумовлені впливом моря, дощу оскільки це погіршить виявлення малорозмірних цілей.

 

124. Для чого використовується в РЛС регулювання RAIN?

Для придушення перешкод, обумовлених дощем.

 

125. Для чого використовується В РЛС регулювання SEA?

Для подавлення  перешкод, обумовлених хвилюванням моря.

 

126. В яких діапазонах частот можуть працювати РЛС на судні?

X band-діапазон частот 9000 МГц, довжина хвилі 3 см,

S band- діапазон частот 3000 МГц, довжина хвилі 10 см.

 

127. Переваги та недоліки X band 3 см діапазону РЛС?

Дозволяє досягти кращої точності вимірювань, але більш помітний вплив опадів.

 

128. Переваги та недоліки S band діапазону РЛС?

При 10-сантиметрової довжини хвилі опади впливають незначно, проте точність гірше.

 

129. В яких умовах рекомендують вибирати 3 см довжину хвилі РЛС?

При плаванні в узкостях і лоцманської проводки слід вибирати 3,2 см довжину хвилі.

 

130. В яких умовах рекомендують вибирати 10 см довжину хвилі РЛС?

Для виявлення цілей на дальніх відстанях і при сильних опадах.

 

131. За яких умов і що необхідно враховувати, для вибору шкали дальності на екрані РЛС?

Шкала дальності повинна вибиратися виходячи з умов плавання і швидкості власного судна. У будь-якому випадку чим вище швидкість тим більша шкала повинна, бути включена.

 

132. Які шкали дальності застосовуються в РЛС у відкритому морі?

6-12 миль і періодично шкала більшої дальності.

 

133. Які шкали зазвичай застосовуються в РЛС поблизу берега?

3-6 миль і більш крупномаштабні.

 

134. Як регулюється яскравість зображення на екрані РЛС?

Яскравість променя розгортки встановлюють таким, щоб промінь був майже непомітний, а ехосигнали зображення чітко виділялися.

 

135. Що необхідно пам’ятати при установці регулювання посилення GAIN в РЛС?

Необхідно пам’ятати, що надмірне посилення викликає втрату контрастності зображення, а зменшення посилення, для виділення сильних сигналів, може бути використано тільки короткочасно, так як це може призвести до втрати виявлення невеликих об’єктів.

 

136. Яка антена застосовується в радар ЗАРП 10 см діапазону?

Велика за розміром і вагою антена.

 

137. За якими параметрами визначається ступінь оцінки ситуації зіткнення, використовуючи РЛС?

За характером зміни спостерігаємих полярних координат сигналів на екрані РЛС і величиною обчислюваних значень відстані і часу найкоротшого зближення Дкр і Ткр.

 

138. Що називається небезпечним судном на екрані РЛС?

Це таке судно, пеленг якого не змінюється і відстань до нього зменшується, а параметри найкоротшого зближення Дкр і Ткр менше допустимих значень Дзад і Тзад.

 

139. Які переваги радар САРП X band 3см діапазону?

Дозволяє отримати більшу точність вимірів.

 

140. Від чого залежить ефективний діаметр екрану індикатора РЛС?

Від валової місткості судна.

 

141. Яким повинен бути фективний діаметр екрану індикатора РЛС, для суден валовою місткістю від 300 до 1000 ?

не менше 180 мм;

 

142. Яким повинен бути ефективний діаметр екрану індикатора РЛС, для суден валовою місткістю: від 1000 до 10000 т ?

не менше 250 мм;

 

143. Яким повинен бути ефективний діаметр екрану індикатора РЛС, для суден валовою місткістю: 10000 т і більше?

не менше 340 мм.

 

144. Яким засобом ведення радіолокаційної прокладки згідно вимоги ІМО, повинен бути забезпечений радар для суден валовою місткістю понад 300 т?

Засобом електронної прокладки для ведення ручної прокладки на судах, обладнаних гірокомпасами (не менше 10 цілей з відносними швидкостями руху до 75 вузлів з використанням шкал дальності 3, 6 і 12 миль)

 

145. Яким засобом ведення радіолокаційної прокладки згідно вимоги ІМО, повинен бути забезпечений радар для суден валовою місткістю понад 500 т?

Засобом автоматичного супроводу, що забезпечує можливість безперервного отримання оператором інформації про автоматично супроводжуваних цілях для оцінки навігаційної обстановки (автоматичний супровід і обробка, одночасне відображення і безперервне оновлення інформації не менше ніж по 10 цілям, можливість ручного захоплення і скидання цілей з відносними швидкостями руху до 100 вузлів з використанням шкал дальності 3, 6 і 12 миль).

 

 

 

146. Яким засобом ведення радіолокаційної прокладки згідно вимоги ІМО, повинен бути забезпечений радар для суден валовою місткістю понад 10000 т?

Засобом автоматичної радіолокаційної прокладки (ЗАРП), для автоматичного супроводу і обробки, одночасного відображення і безперервного оновлення інформації не менше ніж по 20 цілям при відносній швидкості до 100 вузлів при автоматичному і ручному захопленні з використанням шкал дальності 3, 6 і 12 миль.

 

147. Назіть технічні характеристики РЛС?
148. Довжина хвилі. 2.Частота повторення імпульсів. Період повторення імпульсів. Імпульсна потужність випромінювання. Середня потужність випромінювання. Посилення антени. Ширина променя антени. Частота обертання антени. Чутливість приймача. Смуга пропускання приймача.

 

148. Що ми бачимо на екрані ЗАРП, після захоплення цілі, в режимі відносного руху?

Вектор переміщення судна цілі, відносно нашого судна.

 

149. Дайте визначення «Небезпечна судно»?

Це таке судно, пеленг якого не змінюється і відстань до нього зменшується, а параметри найкоротшого зближення Дкр і Ткр менше допустимих значень Дзад і Тзад.

 

150. Дайте визначення «Ефективний маневр судна» ?

Це такий маневр, який призначений не тільки для вирішення завдання на розходження суден, але і для того щоб показати свій маневр небезпечним суднам, які спостерігають за навколишнім оточенням тільки з використанням радіолокатора в умовах обмеженої видимості.

 

151. Яким слід вважати рекомендований маневр повороту?

У разі вибору маневр повороту, ефективним слід вважати кут не менше 30-45 градусів, а якщо зменшення швидкості, то не менше ніж на половину. Нижньою межею повинна бути швидкість втрати керованості суднов.

 

152. Що включає в себе термін радіолокаційне спостереження?

систематичне спостереження за обстановкою і виявленими об’єктами, з обов’язковим переглядом тіньових секторів і періодичним наглядом на шкалах дальнього огляду; глазомерную оцінку радіолокаційної ситуації, небезпеки зіткнення і відбір об’єктів для радіолокаційної прокладки;

радіолокаціонную прокладку з визначенням елементів зближення і руху небезпечних об’єктів та виконання розрахунків маневру розбіжності; контроль за зміною радіолокаційної ситуації під час маневру до повного розходження суден на безпечній відстані.

 

153. Що необхідно враховувати при веденні радіолокаційного спостереження?

технічні дані радіолокаційного обладнання; обмеження, що виникають з використання  різних шкал дальності; вплив на радіолокаційне виявлення стан моря і метеорологічних факторів, а також інших джерел перешкод; число, розташування і переміщення суден; можливість того, що радіолокатор не виявить на достатній відстані малі судна, лід та інші плаваючі предмети; можливість більш точної оцінки видимості при радіолокаційному вимірі відстані до суден або інших об’єктів.

 

154. В якому випадку судноводій може виконувати маневр для розходження суден?

Маневр для розходження суден виконується після оцінки на основі даних, отриманих при виконанні радіолокаційної прокладки, з урахуванням маневрених елементів свого судна. Ефективність виконуваного маневру повинна ретельно контролюватися до тих пір, поки інше судно не буде остаточно пройдене і залишене позаду.

 

155. Що означає ЗАРП?

Системи автоматизованої і радіолокаційної прокладки.

 

156. Що являє собою ЗАРП?

ЗАРП є РЛС яка поєднана із спеціалізованою обчислювальною машиною, яка істотно підвищує швидкість обробки навігаційної інформації і отримання даних для прийняття рішення по маневруванню при розбіжності.

 

157. Переваги X-band 3 см діапазону радару ЗАРП?

Дозволяє отримати більшу точність вимірів.

 

158. Що означає “TUNE AUTO” на екрані радару ЗАРП?

Узгодження частоти вхідного сигналу

 

159. Назвіть які додаткові функціональні можливості виконує ЗАРП, порівняно з РЛС ?

автоматичне виявлення ехосигналів надводних цілей; ручний і автоматичний захват цілей на супровід; одночасне автоматичне супровід не менше ніж 20-ти цілей; безперервне автоматичне визначення елементів руху (курс і швидкість) і елементів зближення (дистанції і часу найкоротшого зближення) для всіх супроводжуваних цілей; програвання маневру розбіжності з усіма що знаходяться на автосупроводженні цілями, за умови, що елементи їх руху залишаться незмінними; виявлення маневру цілі; звукова і світлова попереджувальна сигналізація про появу нової та небезпечної цілі; втрата цілі, в тому числі небезпечної; початок маневру цілі; зближення з цілею на встановлене граничне відстань; виявляти неісправність, при автоматичній тестовій перевірці.

 

160. Що означає ES (Echo stretch) на екрані радару ЗАРП?

Функція настройки підсилення  відображених сигналів цілей.

 

161. Вкажіть , АІС доповнює чи замінює радар на морському судні?

Доповнює.

 

162. Яке головне завдання судноводія при використанні САРП?

ЗАРП є тільки датчиком необхідної для розбіжності інформації, і головне завдання судноводія при використанні ЗАРП полягає в умінні грамотно використовувати цю інформацію для прийняття рішення щодо безпечного розходження суден.

 

163. Назвіть які дані цілі ми бачимо на екрані ЗАРП?

Пеленг, відстань, дистанція найкоротшого зближення;

час найкоротшого зближення; курс судна цілі; швидкість судна цілі.

 

164. Яка повна назва скороченя ARPA?

Automatic Radar Plotting Aids.

 

165. Що означає CPA?

Closet point of approach limit. Дистанція найкоротшого зближення.

 

166. Що означає TCPA?

Time to сloset point of approach limit. Час до найкоротшого зближення.

 

167. Які дії необхідно виконати на екрані ЗАРП, для вимірювання полярних і географічних координат будь-якої точки на екрані?

Необхідно: ввести координатний курсор на цікавий для нас об’єкт на табло з’являється зображення вікна з зазначенням положення курсору у вікні відображається відстань і пеленг до точки, а також широта і довгота точки.

 

168. Які є основні режими роботи радара ЗАРП по захопленню цілей для розходження суден?

Ручний і автоматичний режим.

 

169. В яких випадках рекомендується застосовувати ручний режим захоплення цілей радара САРП?

Рекомендується при плаванні в районах інтенсивного судноплавства, обмежених водах, а також у відкритому морі при наявності інтенсивних перешкод від гідрометеорологічних чинників, особливо в районах імовірної зустрічі з малими суднами.

 

170. Що є перевагою ручного захвату цілей за допомогою ЗАРП?

Вибірковість інформації, так як супроводжуються і відображаються на екрані індикатора тільки ті цілі, які дійсно необхідні. В цьому режимі виключається захоплення помилкових ехосигналів, перешкод.

 

171. Що є недоліком ручного захоплення цілей за допомогою ЗАРП?

Необхідність витрат часу оператора на захоплення і скидання цілей, і отже, неминуче відволікання оператора від аналізу обстановки і прийняття рішень на виконання  механічних операцій.

 

172. Що відбувається в режимі автозахвата цілей на екрані ЗАРП?

Кожна ціль яка з’являється автоматично захоплюється і береться на супровід.

 

173. Які переваги автоматичного захоплення цілі в ЗАРП?

Звільнення оператора від часто повторюваних механічних операцій по введенню і скидання цілей, а також більш швидке отримання інформації про ціль, після її появи (так як захоплення цілі проводиться відразу після її появи.

 

174. Які недоліки автоматичного захоплення цілі за допомогою ЗАРП?

надлишок інформації на екрані індикатора ситуації, де спостерігається більше векторів, ніж це необхідно в конкретній ситуації. При інтенсивному русі можливо переповнення каналів супроводу, коли загальна кількість цілей перевищує кількість супроводжуваних.

 

175. Назвіть недоліки ЗАРП?

Будучи радіолокатором, по своїй суті, ЗАРП має всі, недоліки, які властиві РЛС і додатково має свої власні обмеження,  до основних з них слід віднести: А). Розрахунок параметрів руху суден і зближення проводиться в припущенні, що власне і зустрічні суду не змінюють режиму свого руху, тому оцінка ситуації може бути отримана через 1 хв, а надійні результати через 3 хв після початку супроводу або після закінчення маневру власного або зустрічного судів; Б). Оцінка небезпеки зіткнення проводиться по обчислюваним параметрам шляхом порівняння розрахованих ЗАРП значень Дзад і tзад із допустимими їх величинами Дзад і tзад, призначених судноводієм.

В). Нестійкий супровід слабких і відлуння сигналів і  обчислення помилкових параметрів руху інших суден при їх знаходженні в зоні перешкод або при маневруванні власного або зустрічних суден; Г). Збої в супроводі при проходженні інших суден на невеликих відстанях. Якщо вони більші, то вілображений сигнал є протяжним за кутом і сприймається як берегова лінія. Відображені сигнали невеликих суден потрапляють в зону перешкод від хвилювання і придушуються SEA.

 

176. Дайте визначення орієнтування зображення екрану РЛС по курсу (HEAD UP)?

Нестабілізоване відображення. Дозволяє судноводнію здійснювати швидкий перехід від зображення на екрані РЛС до візуального уявлення навколишнього оточення, але при цьому нишпорення судна викликає переміщення відображеного сигналу за кутом пеленга на ціль. Картинка навколишньої ситуації орієнтована щодо діаметральної площині судна, і тому відмітка курсу на екрані завжди спрямована на нуль азимутальной шкали. Зображення розгортається по ходу руху судна так, як його бачить спостерігач із містка. Це дуже зручно при візуальної проводці з використанням великомасштабних шкал дальності. Недоліком режиму є змазування зображення при нишпоренні і поворотах судна, що ускладнює спостереження за первинними відображеними сигналами.

 

177. Дайте визначення орієнтування зображення екрану РЛС (COURSE UP)?

Стабілізоване відображення. Відмітка курсу судна спрямована в вершину кола відеовідображення, а значення 000° відображається в іншому місці на окружності і являє собою справжній північ. Кілька скрутне сприйняття навколишнього оточення при орієнтації зображення по меридіану, особливо на курсах судна в нижній половині азимутального кола, призвело до необхідності використання ще одного виду орієнтування зображення при зв’язку з гірокомпасом. У цьому випадку внаслідок зв’язку РЛС з гірокомпасом відображений сигнал не змінює свого кутового положення на екрані. Відлік курсових кутів або пеленга при такому орієнтуванню неможливий.

Не відбувається зміщення відображених сигналів при нишпоренні і поворотах судна, так як в цих випадках картинка навколишнього оточення залишається нерухомою, а курсова відмітка відхиляється на кут, рівний куту відхилення судна від курсу. COURSE UP – рекомендується використовувати в якості основної при плаванні в районах лоцманського проведення і у всіх інших випадках візуальної проводки суден в вузькість.

 

178. Дайте визначення орієнтування зображення екрану РЛС по меридіану (NORTH UP)?

Стабілізоване відображення 000° на азимутальной шкалі в вершині кола відеовідображення (яке передбачається справжнім місцем півночі). Відмітка курсу буде показувати курс нашого судна на шкалі. При орієнтуванні по меридіану нишпорення судна викликає переміщення на екрані по куту тільки позначки курсу, відображені сигнали при цьому залишаються на незмінних пеленгах. Рекомендується в якості при плаванні у відкритому морі, а також при прибережному плаванні. При пізнанні берега і визначення місця судна, так як орієнтоване щодо меридіана дрібномасштабне зображення берега легше розпізнається і ототожнюється із зображенням берега на  навігаційній карті.

 

179. Дані цілі в ЗАРП, що означає «TARGET»?

Ідентифікаційний номер / ім’я цілі.

 

180. Дані цілі в ЗАРП, що означає «RANGE»?

Відстань до цілі від власного судна.

 

181. Дані цілі в ЗАРП, що означає «BRG»?

Пеленг на ціль від власного судна.

 

182. Дані цілі в ЗАРП, що означає «CPA»?

Точка максимального наближення до власного судну. (Closet point of approach limit).

 

183. Дані цілі в ЗАРП, що означає «TCPA»?

(Time to closet point of approach limit).CPA LIM).Час досягнення максимальної точки наближення.

 

184. Дані цілі в ЗАРП, що означає «COG»?

Course Over Ground. Курс відносно грунту.

 

185. Дані цілі в ЗАРП, що означає «SOG»?

(Speed ​​Over Ground). Швидкість відносно грунту

 

186. Дані цілі в ЗАРП, що означає «BCR»?

BCR (Bow Cross Range). Відстань до перетину з носу судна.

 

187. Дані цілі в ЗАРП, що означає «BCT»?

BCT (Bow Cross Time). Час перетину по носі судна

 

188. Дайте визначення «лімітируєме судно»?

Це таке судно, яке визначає вибір маневру для розбіжності і час повернення до первинних параметрах руху власного судна.

 

189. Що називається виявленням, при використанні радар ЗАРП?

Це процес прийняття рішення про наявність цілей з допустимою ймовірністю помилкового рішення.

 

190. Чим досягається програвання маневру в ЗАРП?

Досягається шляхом введення передбачуваного курсу свого судна і його передбачуваної швидкісті, а також невеликим запізненням від програвання маневру до його здійснення.

 

 

191. Які ви знаєте три основні причини виникнення аварійних ситуацій у штурмана?

– у штурмана немає часу для отримання достовірної інформації при прийнятті рішення по маневруванню;

-судно зближується з небезпекою на відстань меншу, ніж допустимий, через відсутність контролю за місцем розташування щодо небезпеки або недостатньої точності засобів для визначення місця;

– відбувається відмова технічних засобів судноводіння і управління.

 

192. Що необхідно враховувати судноводію при плавання по системах розподілу руху використовуючи РЛС (орієнтація в потоці)?

При плаванні в системі поділу руху суден наявність великої кількості цілей створює необхідність глазомірної  орієнтації по екрану РЛС, а впорядкованість руху суден полегшує цю орієнтацію. Слід використовувати досить великомасштабну шкалу, щоб були помітні сліди післясвітіння. Зручно використовувати переміщення початку розгортки з тим, щоб на великомасштабній шкалі збільшити дистанцію огляду по носу судна-спостерігача. Навички в побудові трикутників швидкостей у слідів післясвітіння дозволяють класифікувати всі цілі (судна потоку. Судна зустрічного потоку, що перетинають потік праворуч і ліворуч, що входять в наш потік і виходять з нього входять в зустрічний потік і виходять з нього). Оцінюючи становище центру розгортки щодо цілей свого потоку, слід переконатися, що наше судно не найлівіше в своєму потоці, тобто воно не знаходиться в районі лінії або зони поділу. Наявність слідів післясвітіння у цілей свого потоку говорить про те що швидкість судна-спостерігача не дорівнює швидкості суднів в смузі руху і якщо є можливість, слід привести її у відповідність із середньою швидкістю потоку.

 

193. Що необхідно враховувати судноводій при плавання по системах розподілу руху використовуючи РЛС (перетин потоку)?

Слід, наскільки це, можливо, уникати перетину потоку судів. Якщо ж судно змушене це робити, то безпека перетину потоку, повинна бути ретельно обгрунтована. Особливістю рішення задачі розходження суден в цьому випадку є заданість курсу перпендикулярно напрямку руху потоку. Якщо курс судна-спостерігача вже перпендикулярний напрямку потоку, то при наявності небезпеки зіткнення з одним із судів потоку судно спостерігач зменшує хід. Особливість виконання завдання полягає в необхідності своєчасного збільшення швидкості для розбіжності в достатній відстані по носі у наступного судна потоку. (В залежності від відстаней між судами потоку може виникнути необхідність зупинитися, пропустити кілька судів і тільки потім давати хід.). Особливість виконання завдання полягає в тому, що на відміну від звичайного розбіжності вибирають не маневр, а за відомим маневру (курс перетину смуги руху визначено правилом 10 МППСС-72 знаходять безпечне час його виконання.

 

194. Що необхідно враховувати судноводій при плавання в вузькості, фарватері, використовуючи САРП?

При плаванні в вузькості маневр, який вибирають і обгрунтовують для розбіжності, повинен одночасно і в рівній мірі забезпечувати навігаційну безпеку судна. Вибираючи маневр по розбіжності з іншим судном, ніколи не можна бути впевненим, що це судно саме не зробить будь-якого маневру, а буде слідувати постійним курсом і постійною швидкістю. Тому, вибравши маневр в припущенні сталості елементів руху цілі, після його виконання необхідно ретельно спостерігати за відображеним сигналом цього судна доти, поки судна не розійдуться.

Несприятливий маневр цілі призводить до зменшення відстані найкоротшого зближення, а в деяких випадках може звести нанівець вжиті нами дії. Тому судноводій повинен вміти при вирішенні завдання враховувати вплив іншого судна на зміну обставин зустрічі. Судна, які прямують уздовж вузького проходу або фарватеру, повинні повною мірою використовувати РЛС, ЗАРП і інші навігаційні прилади, коли це необхідно для виходу на свою сторону і забезпечення руху так близько до зовнішньої границі, як це практично можливо і безпечно, а особливо в умовах обмеженої видимості. При наявності достатнього водного простору, зміна тільки курсу може бути найбільш ефективною дією для попередження надмірного зближення. Зменшення ж швидкості, як правило, використовується в вузькість.

 

195. Що є основою для успішної роботи судноводія по використанню ЗАРП для вирішення завдання розбіжності?

Знання його експлуатаційних характеристик, призначення органів управління і порядок підготовки до роботи, його похибки обмеження і недоліки.

 

196. Для чого необхідно в радарі САРП пристрій вбудованого контролю?

Для перевірки працездатність кожного вузла. У разі відсутності сигналу в будь-якому вузлі на панелі управління включається звуковий і світловий сигнали відмови.

 

197. Для чого проводять тестовий контроль в радарі САРП?

Для перевірки працездатності САРП. Тестовий контроль проводиться автоматично через певний інтервал часу або включається за запитом оператора. У період проходження тестового контролю тривають нормальне функціонування САРП.

 

198. Що означає в САРП – TM (TRUE MONITOR)?

Режим істинного руху.

 

199. Що означає в САРП RELATIVE MOTION (RM)?

Режим відносного руху.

 

200. Переваги та недоліки режиму істинного і відносного руху в САРП?

В істинному русі всі цілі і своє судно мають вектори. В режимі істиного руху дистанція і час розбіжності оцінюються більш наближено, ніж в режимі відносного руху. Крім того, в порівнянні з векторами відносного руху, при формуванні векторів істинного руху, додатково вносяться похибки внаслідок похибок курсу і швидкості свого судна, які можуть зробити істотний вплив на оцінку ступеня небезпеки розбіжності. Тому оцінка ступеня небезпеки зіткнення не повинна ґрунтуватися тільки на відомостях про істиний  рух. Оцінюючи ступінь небезпеки по лінії істинного руху, треба додатково або переключити в режим відносного руху, або використовувати цифрову інформацію про Дкр і Ткр. При використанні режиму істиного руху відображені сигнали переміщаються по лінії істиного руху.

 

201. Які орієнтування зображення використовуються в ЗАРП в режимі істинного руху?

Два режими орієнтації NORTH-UP або COURSE-UP.

 

202. Які орієнтування зображення використовуються в САРП в режимі відносного руху?

Будь-який режим орієнтації доступний. (NORTH-UP, COURSE-UP, HEAD UP).

 

203. Як включити режими руху в ЗАРП?

Режим відносного руху отримують шляхом тривалого натискання на клавішу TM / RM.

 

204. Переваги режиму відносного руху в САРП?

Режим відносного руху зазвичай використовується для більш точної оцінки ситуації зближення і дозволяє значно простіше визначити ступінь небезпеки по розташуванню лінії відносного руху,  щодо допустимої зони найкоротшого зближення. Тому його рекомендується використовувати в районах інтенсивного судноплавства, а в умовах обмеженої видимості, для оцінки ситуації і вибору маневру.

 

205. Застосування режиму істинного руху в САРП?

Для аналізу обстановки.

 

206. Застосування режиму відносного руху в САРП?

Для визначення ступеня небезпеки і вибору маневру.

 

207. Послідовність дій судноводія при вирішенні задачі для розходження суден?

1) своєчасне виявлення відображеного сигналу;

2) визначення позиції зустрічного судна, відносно нашого (зняття відліків пеленгов і дистанцій через певні інтервали часу);

3) оцінка ступеня небезпеки зближення (визначення Дкр, Ткр,

4) визначення курсу і швидкості цілі, виявлення змін в елементах її руху;

5) прийняття рішення про необхідність маневрування;

6) визначення необхідних змін курсу і (або) швидкості для розходження з небезпечної цілью з заданій (обраній) дистанції;

7) оцінка наслідків передбачуваного маневру свого судна на розходження з іншими судами (облік потенційно небезпечних судів);

8) оцінка навігаційної безпеки передбачуваного маневру;

9) прийняття рішення на маневр з урахуванням пп.6,7,8 відповідно до МППСС-72, звичайною морською практикою з обставинами даного випадку;

10) здійснення маневру;

11) контроль за ефективністю вжитих заходів;

12) оцінка наслідків передбачуваного маневру свого судна по поверненню до колишніх елементів руху;

13) здійснення маневру по поверненню до колишніх елементів руху;

14) контроль за безпекою розбіжності після повернення до колишніх елементів руху.

Автоматично, тобто без оператора. Виконуються пп.2,3,4. САРП самостійно отримує необхідну інформацію, обробляє її, представляючи оператору дані про пеленг і дистанції до цілі, її курс і швидкість, дистанції найкоротшого зближення і часу до нього.

Автоматизовано, тобто за участю оператора, виконуються пп.1,6,7,8,11,12,14. При установці оператором режиму автоматичного захоплення п.1 може виконуватися САРП автоматично. Однак внаслідок властивих САРП обмежень повністю покладатися на САРП на цьому, найбільш важливому етапі не можна.

При виконанні пп.6,7,8,12 САРП проводить розрахунок наслідків передбачуваних змін курсу або швидкості, що задаються оператором.

При виконанні пп.6,7,8,12 САРП проводить розрахунок наслідків передбачуваних змін пп11 і 14 САРП обчислює параметри розбіжності після зміни елементів руху свого судна, а оператор зіставляє фактичне розвиток ситуації з запланованим.

 

208. Переваги та недоліки режимів “Північ”, “Курс” і “Курс стабілізований”?

Перевагами режиму «Північ» є: стабільність зображення при нишпоренні і повороті судна;

можливість безпосереднього вимірювання пеленга на орієнтир; однакове взаємне розташування об’єктів на морській карті і екрані РЛС. Основним недоліком режиму «Північ» є розбіжність зображення на екрані РЛС з візуально спостережуваної картиною, що особливо проявляється при плаванні курсами південних напрямків. Перевагою режиму «Курс» є збіг візуального і радіолокаційного зображення щодо ДП, що значно полегшує орієнтування судноводія, особливо при плаванні в обмежених умовах. Недоліками режиму «Курс» є: змазування зображення при повороті і нишпоренні; неможливість безпосереднього вимірювання пеленга, що викликає необхідність його розрахунку; більш низька точність визначення курсового кута і розрахунку пеленга; неможливість використання цього режиму в режимі істинного руху; розбіжність зображення на морській карті і на екрані локатора.

Незручність спостережень за екраном при курсах південних напрямків режиму «Північ», а також змазування картини при повороті в режимі «Курс» усувається застосуванням режиму «Курс стабілізований».

 

209. Переваги та недоліки режимів істинного і відносного руху?

При стабілізації зображення в режимі істинного руху власне судно і відображені сигнали об’єктів переміщаються відносно земної поверхні по лініях істинного руху, відповідним їх істинним курсам і швидкостям. Таким чином режим істиного руху дозволяє отримувати значення курсу і швидкості зустрічних судів. Але недоліком істинного руху є необхідність періодичного повернення центру розгортки в вихідну точку. При стабілізації зображення в режимі відносного руху,  місце свого судна видається умовно нерухомим і знаходяться на початку розгортки. Відображені сигнали об’єктів при цьому переміщаються по лініях відносного руху з відносною швидкістю Vо, рівній геометричній різниці швидкостей власного Vн і зустрічного Vц судів. Істинний рух застосовується для аналізу обстановки, а відносний рух зручно використовувати для визначення ступеня небезпеки і вибору маневру.

 

210. Використання САРП при програванні маневру?

При необхідності виконання маневру для забезпечення безпечного розходження з суднами-цілями необхідно встановити час затримки початку маневру, яке буде обчислюватися в хвилинах від моменту початку імітації маневру. Для програвання маневру необхідно включити режим “Trial mode”. У цьому режимі ми отримуємо можливість програти маневр власного судна зміною курсу або швидкості і, оцінивши результати програного маневру на відповідність правил МППСС-72, вибрати найбільш оптимальний маневр.

 

211. Особливості використання ЗАРП в умовах обмеженого простору?

Для виконання розходження,  при плаванні на підходах до берега, в вузьких проходах і на річках, коли район вільного водного простору обмежений невеликою відстанню, рекомендується використовувати 3-х (4-х) і 1,5 -мільную шкалу. Доречно зазначити, що використання ЗАРП в умовах обмеженого простору при частому маневруванні власного і інших судів є недоцільним. У таких випадках рекомендується перевести САРП в режим РЛС.

 

212. Алгоритми обробки інформації в САРП?

Обробка інформації в САРП здійснюється за таким алгоритмом: захоплення цілей для автосопровождения; обчислення параметрів руху цілей, полярних координат і параметрів найкоротшого зближення з супроводжувальними  суднами; програвання маневру в режимі імітації маневру при наявності небезпечних судів; виконання маневру власного судна; оцінка результатів маневру, виконання необхідних коригувальних дій після виконання маневру; розрахунок часу повернення власного судна до первинних параметрах руху.

 

213. Який економічний ефект забезпечує застосування РНП нам морському судні?

Застосування РНП забезпечує значний економічний ефект в результаті зменшення.

навігаційної безаварійності судів і скорочення втрат ходового часу внаслідок поганої видимості. Незважаючи на їх високу вартість, їх використання окупає витрачені кошти.

 

214. Що збільшує і кому полегшує працю застосування РНП на морських судах?

Застосування РНП на морських судах збільшує безпеку плавання і можливість полегшити працю судноводія при їх використанні в найскладніших умовах.